Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НОМЕНКЛАТУРА
   

НОМЕНКЛАТУРА

(лат. - перелік, список імен, від — ім'я, назва і— скликати) — 1) Перелік кер. посад, призначення і затвердження на які віднесено до компетенції вищестоящих органів; коло посад, осіб, які заміщують ці посади чи перебувають у резерві для їх заміщення. Певною мірою Н. є синонімом однопорядкових понять «партократія», «каста», «бюрократія», «чиновництво» тощо. Термін «номенклатура» походить з Давнього Риму, де «номенклатором» називали раба, який голосно оголошував імена гостей на офіц. зібраннях. Існування Н. — явище, характерне передусім для тоталітарних політ, систем 20 ст. із сусп-вами т. з. закритого типу, зокрема для рад. адміністративно-командної системи.

Як цілісний соціальний феномен Н. виникла після Жовт. революції 1917 в Росії, поступово зміцнивши і з часом узаконивши своє становище в СРСР. Початком орг. закріплення Н. як монополіст, привілейованого прошарку керівників та актив, учасників рев. подій стало утворення 1920 у ЦК і губкомах РКП(б) обліково-розподільних відділів, які зосередили у своїх руках облік та поділ на окр. категорії відп. працівників практично в усіх галузях держ. і госп. управління. Після XII з'їзду РКП(б) (1923) призначення на вищі посади було повністю сконцентровано в обліково-розподільному відділі ЦК, який підпорядковувався безпосередньо секретаріату ЦК РКП(б). Введення такого порядку роботи з кадрами стало однією із суттєвих причин «бюрократизації партії» (Л. Д. Троцький) і відриву парт, апарату від його низових парт, структур і рядових членів партії. 1946 було розроблено і затверджено Н. посад ЦК ВКП(б), у зв'язку з чим у роботу з кер. кадрами «вносилися плановість, систематичне вивчення і перевірка їх політичних та ділових якостей, забезпечувалося створення резерву для висування і суворий порядок у призначенні та звільненні номенклатурних працівників» («Історія КПРС», т. 5, кн. 2. К., 1982). Утвердження Н. як панівного класу в основному завершилось після XIX з'їзду КПРС (1952). У процесі формування Н. добір кадрів на основі «ділових якостей» поступово був витіснений добором, що здійснювався за політ, ознаками, насамперед - відданістю «лінії партії». Такий підхід зберігся аж до кін. 80-х рр. 20 ст. і був визначений на XXVII з'їзді КПРС (1986) як один з пріоритетів. Партійна Н. утримувала монополію на владу і становила могутню правлячу силу, оскільки включала в себе не лише парт, апарат і держ. бюрократію, а й військ, структури та КДБ. Н. розрізнялася за трьома осн. критеріями: за парт, органом, який включав певну особу в Н.; за вищестоящим органом, який санкціонував це включення; за характером номенклатур, посади. Відповідно до цього Н. поділялася на: основну і обліково-контрольну; штатну і виборну. Списки Н. належали до категорії таєм. док-тів. З початком перебудови сусп. і держ. життя (2-а пол. 80-х рр.) діяльність Н. була піддана різкій критиці й осуду з боку громадськості СРСР та ін. соц. країн. На поч. 90-х рр., після розпаду СРСР і т. з. соціалістичної співдружності, Н. як організована кадрова система втратила свою попередню роль, однак певна частина представників оновленої бюрократії постсоц. країн продовжує зберігати свій вплив на держ. процеси в дещо видозмінених формах.

2) Відповідним чином затверджена сукупність однорід. форм або орг. структур. У суто юрид. значенні вживається як список (перелік) спец, назв посад для позначення ієрархія, підлеглості: напр., Н. посад, що заміщуються за поперед, погодженням з певним держ. органом, або Н. підприємств (організацій, установ), підпорядкованих конкр. м-ву (відомству). Н. затверджує відповід. орган (організація), що має підпорядковані йому органи й організації, підприємства, установи, заклади або посади. Напр., відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну службу» (1993) ранги держ. службовця, що відповідають посадам першої категорії, присвоює Президент України, другої категорії - КМ України, а з третьої по сьому категорії — керівник того держ. органу, в якому (або в системі якого) проходить службу держ. службовець. У перенос, значенні термін «номенклатура» широко використовується щодо всіх працівників апарату держ. правління — держ. службовців, а також ін. служб, та посад, осіб, які мають відповідні ранги, чини, класи чи ін. звання.

3) Систематизований за певними ознаками перелік готових виробів, матеріалів, запасних частин та ін. матеріальних цінностей (Н. продукції), що їх виготовляють підприємства всіх галузей економіки країни; згрупований перелік товарів, які підлягають стат. обліку матеріального в-ва; сукупність усіх асортимент, груп продукції (товарів) і товар, одиниць, що пропонуються покупцям (споживачам) конкр. виробником (продавцем). В екон. практиці та зак-ві України розрізняють, залежно від цільового застосування, продукцію вироб.-тех. (пром.) призначення і товари нар. споживання. За ступенем деталізації Н. продукції буває розгорнута, групова та зведена. Розгорнутою Н. продукції є докладний перелік усіх видів продукції за типами, марками, профілями, розмірами, моделями, фасонами, сортами, артикулами тощо. Групова Н. - це однорідні групи продукції з єдиною назвою (чорні або кольорові метали, тверде паливо, буд. матеріали, товари культур.-побут. та госп. призначення тощо). Зведена Н. містить найбільш укрупнений і систематизований перелік продукції, за яким визначаються осн. прогнози, перспективи і напрям и розвитку економіки країни, тобто її макроструктура. Юрид. зміст вказаних видів Н. продукції міститься у зак-ві України про держ. планування і прогнозування, в-во продукції та виконання робіт для держ. потреб, матеріально-тех. постачання, зовніш-ньоекон. діяльність, стат. і бух. облік та звітність і в ін. нормат.-правових актах (напр., Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживання, затверджені РМ СРСР 25.УІІ 1988).

4) Систематизований перелік об'єднаних у розділи та групи за ознакою походження і за ступенем обробки товарів (продукції), які вивозяться (експортуються) з країни або ввозяться (імпортуються) до неї: напр., Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

5) Перелік відповід. справ з відповід. найменуваннями і цифровими або літерними позначеннями (Н. справ) з метою використання у діловодстві та архів, справі.

6) Перелік відповід. рахунків, які відкриваються і ведуться бухгалтерією підприємства, установи, організації.

Літ.: Вселенский М. С. Номенклатура. Господствующий класс Сов. Союза. М., 1991; Джилас М. Лицо тоталитаризма. М., 1993; Коткин С. Номенклатура в бывшем СССР и сегодняшняя Россия. «Конст. право: вос-точноевроп. обозрение», 1998, № 1 (22); Пашин В. П., Свириденко Ю. П. Кадры ком. номенклатуры. М., 1998; Селезнев В. В. Основы рыночной экономики Украины. К., 1999.

В. П. Горбатенко, В. Л. Коваленко, В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази