Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow термо-тик arrow ТЕРНОПІЛЬ
   

ТЕРНОПІЛЬ

— місто, обласний та районний центр УРСР. Розташований на р. Сереті (прит. Дністра). Вузол залізничних і автомоб. шляхів. Аеропорт. 168 тис. ж. (1983). Уперше згадується в привілеї польс. короля Сигізмунда І 1540, за яким в урочищі Тернопілля (звідси, очевидно, й назва міста) почалося буд-во фортеці. В 1548 місто дістало магдебурзьке право. В кін. 16 ст. в Т. створено братство, яке відіграло значну роль у боротьбі проти католицтва і унії. В 1655 сел.-козац. військо на чолі з Б. Хмельницьким здобуло місто. Проте місто залишилося під владою шляхет. Польщі. Після 1-го поділу Польщі (1772) Т. загарбала Австрія (з 1867 — Австро-Угорщина). В 1809—15 місто в складі Росії, центр Тернопільського округу. На Тернопільщині відбулися Тернопільські селянські страйки 1900. В 1901—03 через місто доставляли на Україну і в Росію ленінську газету "Искра". Під впливом революції 1905—07 в Росії відбувся Тернопільський робітничий виступ 1905. Під час 1-ї світової війни в Т. перебували рос. війська (1914— 17). Після розпаду 1918 Австро-Угорщини Т. 1919 загарбала бурж.-поміщицька Польща. З липня по вересень 1920 у визволеному Червоною Армією Т. діяли Галицький революційний комітет і ЦК Компартії Сх. Галичини. В місті було встановлено Рал. владу. Т. став центром Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. У вересні 1920 Т. знову загарбаний бурж. Польщею. Під керівництвом підпільного окружкому КПЗУ в місті відбулися страйки, політ. демонстрації (1926—27, 1929—30, 1932—34, 1937). Тут проходив "Тернопільський процес 51-го" 1937. В 1939 Т. у складі Зх. України возз'єднано з УРСР. З 1939 Т.— обл. центр (див. також Тернопільська обласна партійна організація).

До возз'єднання зх.-укр. земель з УРСР у місті працювало кілька дрібних підприємств, в основному по переробці с.-г. сировини. Сучас. Т.— один із пром. центрів республіки, який швидко розвивається. На поч. одинадцятої п'ятирічки обсяг випуску пром. продукції зріс проти 1939 в 160 раз. У Т. зосереджено майже 45 % пром. виробн. області. За роки Рад. влади значних змін зазнала галузева структура пром-сті. Провідна роль належить легкій (49,7 % валової пром. продукції міста, 1982), маш.-буд. і металообр. (31,7%) та харч. (10,7 % ) галузям. У Т. працюють 43 пром. підприємства. За післявоєнні роки особливо зросла легка (Тернопільський бавовняний комбінат імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, виробниче швейне об'єднання, Тернопільський завод штучних шкір, галантерейна фабрика) та маш.-буд. і металообр. (виробничі об'єднання: "Тернопільський комбайновий завод" — випускає бурякозбиральні комплекси; "Ватра" — світильники, пускорегулюючі апарати; з-ди: експеримент.-мех. "Молода гвардія"—торг. обладнання; рем.-мех., авторемонтний тощо) пром-сть. Розташування міста в зоні розвинутого с.-г. виробн. зумовило розвиток харч. пром-сті (цукр., молочні, хлібні, пивоварні, прод. товарів, безалкогольних напоїв з-ди, м'ясний та хлібопродуктів комбінати тощо). Виробн. буд. матеріалів (комбінати "Будіндустрія", домобуд.; цегельний з-д, три з-ди залізобетонних виробів тощо), меблів (меблевий комбінат). Працюють фарфоровий з-д, фармацевтична ф-ка. Будинок побуту і понад 190 пунктів побутового обслуговування.

Т. — важливий культур. центр республіки. В 1982/83 навч. р. в Т. було 20 загальноосв. шкіл усіх видів (23 тис. учнів), 2 муз. та художня школи, 3 серед. спец. навчальні заклади (2 тис. учнів), 7 профес.-тех. уч-ш (понад 5 тис. учнів), 3 вищі навч. заклади — Тернопільський медичний інститут, Тернопільський педагогічний інститут і Тернопільський фінансово-економічний інститут (всього 13,8 тис. студентів), а також Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту. У місті працюють Всесоюзний проектно-конструкторський технологічний ін-т світлотех. пром-сті, Укр. відділення Всесоюзного н.-д. ін-ту тваринництва, Укр. відділення Всесоюзного н.-д. ін-ту ветеринарної санітарії та ін. У Т. 29 б-к (фонд — 1,3 млн. одиниць зберігання), 24 клубні заклади, палац культури "Октябрь", 4 кінотеатри, 20 кіноустановок із платним показом, два театри — Тернопільський український музично драматичний театр імені Т. Г. Шевченка і Тернопільський театр ляльок, обл. філармонія. Працюють Тернопільський краєзнавчий музей і його відділ — картинна галерея. Позашкільні заклади: міський Палац піонерів та школярів, учбово-виробничий комбінат, станції: юних натуралістів, юних техніків, дит. екскурсійно-туристська, 2 спорт. школи. В місті виходять 2 обл. газети — "Вільне життя" та "Ровесник", 4 багатотиражні газети. Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Телецентр. Архітектурні пам'ятки: Старий замок (1540—48, перебудовувався у 17 ст., в стилі ренесансу, та в 19 ст.); Здвиженська церква (16— 17 ст.; обидві споруди реставровано в 60-х рр. 20 ст.); церква Різдва (в плані триконхова, з оборонною баштою, 1602—08); домініканський костьол (18 ст., в стилі барокко). Пам'ятники: В. І. Леніну (1967, скульптор О. Роберман), Т. Г. Шевченку (1982, скульптор М. Невеселий) та ін. В Т. народилися укр. рад. композитор і піаніст В. О. Барвінський, укр. педагог М. Бі-лецька, польс. славіст О. Брюк-нер, укр. учений-правознавець С. С. Дністрянський, укр. рад. математик В. Й. Леьицький, укр. письменник Ю. Опільський, укр. актриса і співачка С. А. Стадникова. В с. Біла (тепер передмістя Т.) народилася укр. співачка Г. А. Крушельницька. В 1882, 1887, 1898, 1905, 1911 в Т. бував І. Я. Франко, 1903—М. В. Лисенко. У Т. виступали М. К. Садовський (1905—06) та М. К. Заньковецька (1906). Тут навчалися укр.співачка С. А. Крушельницька, укр. рад. актор і режисер Л. Курбас.

Літ.: Ельгольт Б. Б. (та ін.]. Тернопіль. Історико-краєзнавчий нарис. Львів, 1979.

В. М. Шемчук.

тернопіль - leksika.com.uaтернопіль - leksika.com.uaтернопіль - leksika.com.uaтернопіль - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази