Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕНІНГІТ
   

МЕНІНГІТ

[від грец.— мозкова оболонка) — запалення мозкових оболонок головного і спинного мозку. Запалення м'якої мозкової оболонки наз. лептоменінгітом, твердої — пахіменінгітом. Збудники М.— патогенні мікроорганізми. Залежно від збудника розрізняють М. бактеріальні, вірусні, грибкові та ін. В окрему групу виділяють туберкульозні та сифілітичні М. Найчастіше М. спричинюється менінгококом і пневмококами (особливо на М., спричинюваний пневмококом, часто хворіють діти). За розвитком і перебігом М. поділяють на гострі, підгострі та хронічні; за характером спинномозкової рідини — на серозні, гнійні, геморагічні. За клінічною картиною окремі форми М. відрізняються одна від одної, але всі вони мають деякі спільні ознаки. Це — т. з. оболонкові симптоми (напруження деяких м'язів — контрактури, нахилення голови стає утрудненим, супроводиться болем; рефлекторне подразнення м'язів-згиначів ноги викликає їх напруження), підвищення т-ри, блювання, головний біль, психічні розлади. Іноді виникають психомоторне збудження, марення. Лікування — лише в стаціонарі.

Літ.: Лечение и профилактика гнойных менингитов. К., 1979: Ващенко М. А.. Максимец В. Г. Менингит и менингоэнцефалит менингококковой этиологии. К.. 1980.

М. Я. Ващенко.