Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow фонди-франк arrow ФОРМА ПРАВА
   

ФОРМА ПРАВА

— спосіб виразу встановлених чи санкціонованих державою норм права, який засвідчує їхню загальнообов'язковість. Основними Ф. п. є закони та ін. нормативні акти, договори, санкціоновані д-вою, акти громад. організацій, а також правовий звичай (див. Звичаєве право), прецедент. Використання тих чи ін. Ф. п., їхнє співвідношення в межах певної системи права визначаються насамперед класовою сутністю (типом) права, але залежать і від ін. обставин. У соціалістичному праві осн., найпоширенішою Ф. п. є нормативний акт, оскільки він дає змогу найкраще забезпечити чіткість, узгодженість регулювання, дотримання соціалістичної законності, удосконалення права, його доступність та ефективність. Види та систему Ф. п. визначено Конституцією СРСР, конституціями союзних та авт. республік. Особливе місце серед Ф. п. посідають спільні постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, а також ЦК компартій і Рад Міністрів союзних республік, які видаються з найважливіших питань суспільно-політ. і госп. життя. Формою міжнародного права є договори міжнародні та міжнародні звичаї.

П. М. Рабинович.

 

Схожі за змістом слова та фрази