Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1097
   

ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1097

- зібрання найвпливовіших давньоруських князів з роду Рюриковичів. Володимира II Мономаха, Святополка Ізяславича, Давида Святославича, Олега Святославича, Давида Ігоровича і Василька Ростиславича в м. Любечі (тепер смт Черніг. обл.). Гол. метою з'їзду було: вироблення рішень, спрямованих на припинення чвар між Рюриковичами за спадкове право на управління удільними отчими територіями; об'єднання військ, сил проти зростаючої половец, загрози.

Л. з. к. 1097 закріпив два основоположні принципи взаємин між Рюриковичами: «хай кожен тримає отчину свою» і «не переступати межі братньої». З'їзд визначив політ, ієрархію князів та їх залежність від великого київського князя, який був старшим у роді та уособлював єдність і неподільність Руської землі. Згідно з ухваленими рішеннями за Святополком Ізяславичем закріплювався Київ з Туровом і Пінськом; за Володимиром Мономахом — Переяславське і Суздальсько-Ростовське князівства, Смоленськ, Білоозеро; за Олегом і Давидом Святославичами — Чернігів, Рязань, Муром, Тмутаракань, Сіверщина; за Давидом Ігоровичем — Володимир-Волинський з Луцьком; за Васильком Ростиславичем — Теребовль і Червен; за Володарем Ростиславичем — Перемишль. З'їзд офіційно визнав існування незалежних феод, князівств — спадкових володінь, повний суверенітет князів — намісників великого князя в їхніх володіннях, закріпив ці володіння за певною гілкою роду. Він узаконив принцип успадкування земель батьків, чим засвідчив наявність нового політ, ладу на Русі, в основі якого лежало велике вотчинне феод, землеволодіння, та сприяв перетворенню цих земель з адм. одиниць у держ.-адміністративні. Обидва принципи, проголошені з'їздом, були взаємозумовлені і доповнювали один одного. Л. з. к. 1097 не гарантував виконання своїх рішень, не усунув з політ, життя Русі суперечностей, але вніс певну стабілізацію у міжкнязівські відносини і зміцнив єдність князів перед поло-вец. загрозою. Він започаткував тривалі пошуки найприйнятнішої моделі держ.-адм. правопорядку. Після Л юбец. з'їзду княжі з 'їзди (снеми) стали пост, напівофіційними держ. інститутами між-князів. відносин під голо вуванням старшого в роді князя. їхні рішення певний час мали силу загальнодерж. законів.

В Україні Л. з. к. 1097 вважається важливою подією вітчизн. історії. За розпорядженням КМ України від 2.VIII 1996 та пост. КМ України від 21. VIІІ 1997 900-річний ювілей Любец. з'їзду відзначався на держ. рівні.

Літ..Толочко П. П. Київ. Русь. К., 1996; Любец. з'їзд князів 1097 р. в істор. долі Київ. Русі. Чернігів. 1997; Граб С. О. Нариси з історії Любеча. К., 1997.

О. В. Скрипнюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази