Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАПІЛЯРНІ ЛІНІЇ ТА ВІЗЕРУНКИ
   

ПАПІЛЯРНІ ЛІНІЇ ТА ВІЗЕРУНКИ

(від лат. papilla — сосок) — сосочкові лінії та візерунки на поверхні долонь рук людини. Мають вигляд тонких гребінців (ширина у дорослих людей 0,4—0,6 мм, висота 0,1—0,4 мм), розділених борозенками. На поверхні гребінців є потові отвори — пори діаметром до 250 мкм. П. л. та в. виконують тактильну функцію шкірного аналізатора. Завдяки таким властивостям, як індивідуальність (неповторюваність) варіацій візерунка, його незмінюваність упродовж життя людини (та деякий час після її смерті), стійкість до умов зовн. середовища, П. л. та в. і їх відбитки широко використовуються у криміналістиці та експертизі дактилоскопічній. За повторюваністю структури візерунків на кінцевих фалангах пальців криміналісти виділяють три їх типи: дугові, петельні та завиткові. Дугові візерунки — найпростіші за будовою (складаються з кількох паралельних папілярних ліній, що утворюють дугоподібну фігуру в центрі візерунка). їх бл. 5 % від заг. кількості папіляр. візерунків. Петельні візерунки складаються не менш як з трьох потоків папіляр. ліній, що мають одну «дельту», і при цьому мінімум одна папілярна лінія утворює в серед, візерунка петлю. Петельні візерунки поділяють на ульнарні (основа петель звернена до мізинця) і радіальні (основа петель звернена до великого пальця). Становлять бл. 65 % від заг. кількості папіляр. візерунків.

Завиткові папілярні візерунки — найскладніші за будовою: їх внутр. малюнок має мінімум одне коло або овал і не менше двох «дельт». Становлять бл. 30 % від заг. кількості візерунків. Поділ папілярних візерунків на зазначені три типи використовується у криміналістиці для створення десятипальцевої криміналістичної системи реєстрації певної категорії осіб, що притягалися до крим. відповідальності. та невпізнаних трупів. З цією метою здійснюється процедура дактилоскопіювання, яка полягає в отриманні за допомогою спец, фарби відбитків усіх кінцевих фаланг пальців правої та лівої рук живих осіб або трупів, на спец, стандартних бланках дактилокарт. Після дактилоскопіювання виводиться т. з. дактилоскопічна формула десятипальцевої системи реєстрації, яка записується у правому верх, куті лицьового боку дактилокарти.

Літ.: Локар Э. Руководство по криминалистике. М., 1941; Эджубов Л. Г. Стат. дактилоскопия. Методол. проблемы. М., 1999; Шепітько В. Ю. Криміналістика. X., 2001.

М. Я. Сегай.

 

Схожі за змістом слова та фрази