Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1977
   

КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1977

- третя і ост. рад. союзна конституція, прийнята позачерг. 7-ю сесією ВР СРСР 9-го скликання 7.Х 1977. Складається з преамбули та розділів про політичну та екон. системи, соціальний розвиток і культуру, громадянство, права, свободи і обов'язки гр-н, осн. засади союз, д-ви, союзну республіку, систему і принципи діяльності рад нар. депутатів, виб. систему, статус нар. депутата, найвищі органи держ. влади і управління союз, республіки, місц. органи держ. влади і управління, правосуддя, арбітраж і прокур. нагляд тощо. Покладена в основу Конституції УРСР 1978.

Особливе значення для укр. конст. процесу мала ст. 73, яка гасло про суверенітет союз, республік, у т. ч. України, перетворювала на політ, декларацію. До відання СРСР в особі його найвищих органів держ. влади та управління були віднесені: прийняття до складу СРСР нових республік; визначення держ. кордону Союзу і затвердження змін кордонів між союз, республіками; встановленн я заг. засад організації та діяльності респ. і місц. органів держ. влади й управління; забезпечення єдності законод. регулювання на всій тер. СРСР, встановлення основ зак-ва Союзу РСР і союз, республік; проведення єдиної соціально-екон. політики; керівництво економікою країни; визначення осн. напрямів н.-т. прогресу і заг. заходів щодо рац. використання та охорони природ, ресурсів; розробка і затвердження держ. планів екон. і соціального розвитку СРСР, затвердження звітів про їх виконання; розробка і затвердження єдиного держ. бюджету СРСР, затвердження звіту про його виконання; керівництво єдиною грош. і кредитною системою; встановлення податків і доходів, шо надходять на утворення держ. бюджету СРСР; визначення політики в галузі цін і оплати праці; керівництво галузями нар. г-ва, об'єднаннями і підприємствами союз, підпорядкування; заг. керівництво галузями союзно-респ. підпорядкування; питання війни і миру, захисту суверенітету, охорони держ. кордонів і тер. СРСР; організація оборони, керівництво ЗС СРСР; гарантування держ. безпеки; представництво СРСР у міжнар. відносинах; зв'язки СРСР з іноз. д-вами і міжнар. організаціями; встановлення заг. порядку і координація відносин союз, республік з іноз. д-вами і міжнар. організаціями; зовн. торгівля та ін. види зовнішньоекон. діяльності на основі держ. монополії; контроль за додержанням Конституції СРСР і забезпечення відповідності їй конституцій союз, республік; вирішення питань загальносоюз. значення. У разі розбіжності законів союз, республік із загальносоюзним зак-вом мали діяти закони СРСР. Отже, поза межами ст. 73, за якими УРСР мала здійснювати держ. владу самостійно, залишалися повноваження, які мало чим відрізнялися від компетенції авт. республіки, авт. області чи авт. округу. Найвищим органом держ. влади СРСР проголошувалася Верховна Рада СРСР. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом держ. влади СРСР визначалася Рада Міністрів СРСР, вона складалася з голови уряду, перших заступників і заступників голови, міністрів СРСР, голів держ. к-тів СРСР, голів урядів союз, республік.

Найвищим суд. органом країни проголошувався Верховний суд СРСР; він здійснював нагляд за суд. діяльністю судів СРСР і союз, республік. Конституювалися спец, суди — військ, трибунали у ЗС, судді яких обиралися Президією ВР СРСР строком на 5 років, а нар. засідателі — зборами військовослужбовців строком на 2,5 року. Вперше у конст. практиці СРСР осн. закон містив спец, розділ, який надавав Конституції найвищої юрид. сили і визначав, що всі закони та ін. акти держ. органів видаються на основі й відповідно до Конституції (ст. 173). Конституція закріплювала як союзне повноваження контроль за додержанням осн. закону країни і забезпечення відповідності йому конституцій союз, республік (п. 11 ст. 73). Світовий досвід і авторитет конст. юстиції змусив рад. конституцієдавців включити до осн. закону багато положень, які відбивали потреби охорони союз, конституції. Це принципи соц. законності й обов'язок держ. і громад, організацій додержувати конституції та рад. законів (ст. 4), обов'язок парт, організацій діяти у рамках осн. закону (ст. 6), обов'язок гр-н СРСР, іноземців та осіб без громадянства поважати конституцію і додержувати рад. законів (ст. 37, 59), вимоги відповідності конституцій союз, республік Конституції СРСР, а конституцій авт. республік — осн. закону країни і конституціям союз, республік (ст. 76, 82), надання ВР СРСР виключного права прийняття конституції і внесення до неї змін (ст. 108), положення про право поперед, конст. нагляду, закріплене за комісіями ВР СРСР (ст. 114), про можливість скасування чи призупинення дії неконст. чи незакон. рішень, постанов, розпоряджень держ. органів (п. 7 ст. 122, ст. 126, 130) тощо. Правом офіційного тлумачення законів СРСР Конституція наділяла Президію ВР СРСР.

Конституція 1977 у розгорнутому вигляді сформулювала положення про КПРС як кер. і спрямовуючу силу рад. сусп-ва, ядро його політ, системи, держ. і громад, організацій (ст. 6). Ост. союзна конституція втратила чинність у грудні 1991 після розпаду СРСР.

Літ.: Конституція (Осн. Закон) Союзу Рад. Соц. Республік. К., 1977; Бутко 1. П. Осн. Закон СРСР. К., 1978; Конституция развитого социализма: истор. предпосылки и значение. М., 1981; Конституция СССР: полит.-правовой комментарий. М., 1982.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази