Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нам-нар arrow НАРОДНА ОСВІТА
   

НАРОДНА ОСВІТА

— система освітніх і виховних закладів і заходів, що забезпечують освіту й виховання народу відповідно до інтересів і потреб суспільства й держави. Охоплює заклади дошкільного виховання, заг.-осв. школи всіх типів, профес.-технічні, серед. Спец. і вищі навч. заклади, різні форми профес. навчання і підвищення кваліфікації працівників, позашкільні заклади. Н. о. має багатовікову історію. До 18 ст. навчання і виховання фактично були доступні лише рабовласникам, феодалам. В кінці 18 — на поч. 19 ст. почала складатися держ. система Н. о. Видавалися закони щодо організації освіти всіх громадян. Однак ці закони не ліквідували привілеїв заможних класів на освіту. З утнердженням капіталістичних відносин бурж. держав розвиток продуктивних сил об'єктивно вимагав піднесення культур. рівня робітників і поширення освіти серед трудящих мас, збільшення кількості шкіл, що давали заг. і нижчу профес. освіту. Розвиткові Н. о. сприяли також зростання класової і політ. свідомості робітників, їхня боротьба за заг. освіту. В 19 ст. у більшості капіталістичних країн було прийнято закони про заг. обов'язкове поч. навчання всіх дітей шкільного віку. Однак там фактично існує дві системи освіти: одна для заможних класів, друга — для трудящих. В результаті такої осв. політики, а також через зубожіння трудящих і расову дискримінацію переважна більшість дітей трудящих у капі-талістич. країнах не має змоги вчитись у серед. і вищій школі. Освіта жінок значно відстає від освіти чоловіків. Церква зберігає значний вплив на зміст навчання і виховання в школах. Існують приватні навч. заклади. Трудящі продовжують боротьбу за зміну політики в Н. о., за розширення можливостей освіти мас. Справді народна на всіх її ступенях освіта можлива лише в умовах соціалістичного суспільства. В соціалістичних країнах забезпечується широкий розвиток і загальнодоступність всіх видів і форм навчання. Воно розглядає будівництво соціалізму й комунізму як комплексне завдання, в якому розв'язання екон. і соціально-політ. проблем органічно пов'язано з формуванням нової людини, з вихованням і навчанням всебічно розвинених і всебічно підготовлених людей (див. Культурна революція соціалістична).

На низькому рівні перебувала освіта і в дореволюц. Росії. Царизм гальмував екон. і культур. розвиток нац. окраїн Рос. імперії. У школах заборонялось викладання рідною мовою. Неписьменність на територіях тепер, союзних республік Серед. Азії та ін. окраїн царської Росії була майже суцільною. Через нестачу шкіл і низький життєвий рівень трудящих переважна більшість дітей шкільного віку лишалась поза школою. За переписом 1897, серед населення віком 9—49 років грамотність становила 27,9%, в т. ч. серед чоловіків — 41,7%, серед жінок — 14% (в сільс. місцевості відповідно 25,5%, 37,4% і 9,8%). В 1914/15 навч. р. на території України (в межах УРСР до 17 вересня 1939) налічувалось 20,2 тис. шкіл (1728 тис. учнів), із них бл. 19,4 тис.— початкових, не було жодної держ. школи з викладанням рідною мовою. 80% дітей шкільного віку не мали змоги вчитися. Велика Жовтн. соціалістич. революція ліквідувала монополію пануючих класів на освіту і всі обмеження за становою ознакою й нац. належністю, відкрила широкий шлях до знань і культури для всього трудового народу і створила умови для перетворення школи із засобу класового панування буржуазії на засіб повного знищення поділу суспільства на класи та його комуністичної перебудови. За роки Рад. влади високого рівня розвитку досягла Н. о. в усіх союзних республіках. З 1921 розвивається мережа шкіл і пунктів ліквідації неписьменності. В 1923 створено т-во "Геть неписьменність". З 1930 введено заг. поч. освіту, а з 1949 — заг. 7-річну. В 1959/60 навч. р. в країні розпочався перехід до заг. 8-річної освіти, а з 1966/67 — до заг. серед. освіти молоді. До 1976 в осн. завершено перехід до заг. обов'язкової серед. освіти. Конституцією СРСР проголошено право громадян на освіту. Це право забезпечується безплатністю всіх її видів — заг. обов'язкової середньої, профес.-технічної, серед. спец. і вищої освіти, розвитком заочної освіти і вечірньої освіти, наданням держ. стипендій та пільг учням і студентам, безплатними підручниками, можливістю навчатися в школі рідною мовою, створенням умов для самоосвіти, наявністю кваліфікованих пед. кадрів. Мету, завдання, осн. принципи побудови Н. о. викладено в "Основах законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту" (19.VII 1973).

Система Н. о. в СРСР включає: дошкільне виховання, загальну серед. освіту, позашкільне виховання, профес.-тех. освіту, серед.

Спец. освіту, вищу освіту. Н. о. в СРСР забезпечує підготовку високоосвічених, всебічно розвинених активних будівників комуністичного суспільства. Виховання й освіта здійснюються спільними зусиллями держави, сім'ї, громадськості.

В 1979 в СРСР було 125,4 тис. постійних дошкільних закладів (13 177 тис. дітей), на Україні — 21,6 тис. дошкільних закладів (2366 тис. дітей). У 1979/80 навч. р. в СРСР працювало 147,2 тис. заг.-осв. шкіл (44,4 млн. учнів), у т. ч. 134,6 тис. денних (39,6 млн. учнів); учителів у школах — 2509 тис. чол.; на Україні — 23,4 тис. заг.-осв. шкіл (7,6 млн. учнів), у т. ч. 21 961 денна (6594,1 тис. учнів); учителів у школах—433,7 тис. В СРСР було 7072 профес.-тех. уч-ща (3617 тис. учнів); 4358 серед. спец. навч. закладів (4646,5 тис. учнів); 870 вузів (5185,9 тис. студентів); на Україні — 1063 профес.-тех. уч-ща (629,3 тис. учнів); 725 серед. спец. навч. закладів (802,9 тис. учнів); 145 вузів (876,4 тис. студентів). У 1978 в СРСР серед. освіту (заг. і спец.) одержали 5180 тис. чол., у т. ч. в УРСР — 961,7 тис. У 1979 в нар. г-ві Рад. Союзу було зайнято 26 400 тис. спеціалістів, у т. ч. 11100 тис.— з вищою і 15 300 тис.— з серед. спец. освітою; в нар. г-ві України — 5260 тис. спеціалістів, у т. ч. 2200 тис.— з вищою і 3060 тис.— з серед. спец. освітою. Всього в СРСР у 1978/79 навч. р. різними видами навчання було охоплено понад 98 млн. чол., на Україні — понад 18 млн. чол. Див. також статті Грамотність, Загальна освіта, Початкова школа, Восьмирічна школа, Середня школа, Середня освіта, Професійно-технічна освіта, Професійно-технічні навчальні заклади, Середня спеціальна освіта, Вища освіта, Вищі учбові заклади, відповідні розділи в статтях Союз Радянських Соціалістичних Республік, Українська Радянська Соціалістична Республіка, про ін. союзні та авт. республіки і області, в статтях про ін. країни світу.

Літ.: Маркс К. и Энгельс Ф. О воспитании и образовании, т. 1—2. M., 1978; Ленін В. І. Про народну освіту. Статті і промови. К., 1958; Луначарский А. В. Ленин и народное образование. Сборник статей и выступлений. М., 1960; Народное образование в СССР. Сборник документов 1917 — 1973 гг. М., 1974; Народна освіта і педагогічна наука в Українській PCP. 1917-1967. К., 1967; Здобутки народної освіти Української PCP. К., 1976; Прокофьев M. A. Советская система просвещения к 60-летию Великой Октябрьской социалистической революции. "Советская педагогика", 1978, М° 1; Экономика народного образования. М., 1979.

М. В. Фоменко, Я. П. Корнієнко.

Народна освіта - leksika.com.uaНародна освіта - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази