Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СКЛАВІНИ
   

СКЛАВІНИ

склавени — одна з гілок слов'ян. про існування якої сповіщали візант. автори 6 ст. н. е. Прокопій Кесарійський, Менандр Протиктор, Феофілакт, Сімокатта, Маврикій Стратег. Гот. історик Йордан, який найбільше приділяв уваги слов'янам, у праці «Гетика» повідомляв, що всі групи слов'ян, люду, відомі у його час під іменем С, антів і венедів, «походять від одного кореня» і в давнину називалися одним спільним іменем — «венеди». З повідомлення Йордана ареал слов'ян, племен точно з'ясувати дуже важко. Тому одні вчені розміщують С. у Подунав'ї, а інші — в пн. частині сучас. України. С. мали розвинені хліборобство, скотарство, ремесла, займалися торгівлею. Вони утв. сильне міжплемін. об'єднання. Вважається, що С. досягли стадії військ, демократії. Починаючи з 7 ст., С. фігурують у творах більшості європ. та сх. авторів, які розповідали про етн. угруповання, що заселяли тер. сучасної України в 7—9 ст. З часом етнонім «склавши» трансформувався у «слов'яни». Як свідчать новітні археол. мат-ли, С. — носії т. з. празької культури в кін. 6 — на поч. 7 ст. перемістилися у пд. напрямі й утворили у 8—9 ст. між Дніпром, Дністром і Зх. Бугом нові етнічні угруповання. Підґрунтям цих угруповань була т. з. археологічна культура Лука-Райковецька. Відомо бл. 400 її пам'яток (поселення, городища, могильники). З цією культурою вчені пов'язують літописні племена древлян, бужан, волинян, уличів, тиверців, які, на їхню думку, й були безпосеред. пращурами українців.

Літ.: Йордан. О происхождении и деяниях гетов. м.. 1960; Баран В. Д., Козак Д. н., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. К, 1991; Давня історія України, кн. 2. К, 1995; Толочко П. П. [та ін.]. Давні слов'яни. К, 1998; Литвин В. м., Мордвинцев В. М., Слюсаренко А. Г. Історія України. К, 2002.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази