Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУБОРДИНАЦІЯ
   

СУБОРДИНАЦІЯ

(пізньолат. subordinatio, від лат. sub — під і ordinatio — упорядкування, приведення в порядок, організація) — вид служб, відносин, що передбачає обов'язковість для нижчої за рангом (посадою, званням) службової особи виконання рішень (наказів) і вимог вищестоящої особи, а також додержання у цих відносинах правил служб, дисципліни, етики і відповідальності. Є осн. сполуч. ланкою в ієрархії посад, чинів, звань тощо і характеризує риси відповід. стилю керівництва: бюрократичного, авторитарного, демократичного, ліберального. С. має особливо важливе значення у відносинах між військовослужбовцями і працівниками правоохоронних органів; її порушення тягне за собою підвищену відповідальність дисциплінарну, передбачену Дисциплінар. статутом ЗС України (1999) та Дисциплінар. статутом органів внутр. справ України (1991). Обсяг, межі та зміст С. визначаються нормами зак-ва про державну службу і військову службу, відповід. статутами, положеннями, посад, інструкціями та ін.

В юрид. науці й практиці термін «субординація» використовується також для характеристики взаємовідносин між органами управління нижчого і вищого рівнів та взаємозв'язків (ієрархії) нормат.-прав. актів різної юрид. сили: законів, указів Президента України, постанов Уряду тощо.

Див. також Керівник, Підвідомчість, Підзвітність та підконтрольність, Підпорядкованість, Посадова особа.

Літ.: Старилов Ю. Н. Служебное право. М., 1996; Держ. служба: орг.-прав. основи і шляхи розвитку. К., 1999; Бахрах Д. Н. Адм. право. М., 2001; Викон. влада і адм. право. К., 2002.

В. П. Нагребельний.