Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
   

МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665

- договірні умови між укр. козац. старшиною і цар. урядом про правовий статус України-Гетьманщини у складі Рос. д-ви. Підписані у Москві гетьманом І. М. Брюховецьким 11(22).X 1665. Всіх статей — 10. За змістом поділяються на дві групи: 1) статті, в яких ідеться про умови, прийняті в поперед, угодах (зокрема, Батуринських) з деякими змінами і доповненнями; 2) цілком нові статті (7 з 10), які значною мірою обмежували політ, автономію Лівобереж. України та посилювали її адм. і фін. залежність від цар. уряду. Моск. цар, як і раніше, брав на себе зобов'язання сплачувати реєстровим козакам жалування, зберегти козац. суди, захистити право власності козац. верхівки, податкові пільги, заборонити воєводам завдавати будь-якої шкоди козац. хатам, хуторам, садам, городам, сіножатям тощо. Водночас, за М. с. 1665, укр. міста і містечка, села і слободи з усіма їх мешканцями передавалися під безпосередню владу моск. царя. З їх жителів, крім козаків, стягувалися до цар. скарбниці деякі податки. Вибори гетьмана мали відбуватися лише з дозволу царя і в присутності цар. посла. Гетьм. клейноди відбиралися від війська. Після обрання гетьман мав їхати до Москви для їх отримання. У зносини з ін. д-вами, особливо з Кримським ханством, гетьман міг входити тільки за дозволом царя. До того ж, гетьман позбавлявся права надавати містам самоврядування: магдебурзьке право надавалося цар. жалуваними грамотами. Пізніше були видані жалувані грамоти на магдеб. право Києву, Переяславу (тепер Переяслав-Хмельницький Київ, обл.), Ніжину, Каневу, Чернігову, Гадячу, Стародубу (тепер Курської обл., Росія), Козельцю й Остру. Збільшувалися гарнізони рос. військ у Києві (до 5 тис. вояків), Переяславі (до 2 тис), Чернігові (до 1,2 тис.) і Ніжині (до 1,2 тис). Крім того, рос. гарнізони на чолі з воєводами розміщалися у Полтаві (1,5 тис), Каневі (500), Кременчуці (300), Острі (300), Мотовилівці (300) та ін. містах, а також у Кодаку на Запорізькій Січі (1 тис). Було розширено права моск. воєвод. Вони зосереджували у своїх руках ряд військ.-поліц. і фін. функцій (збирання з населення податків, хліба на утримання війська, грош. зборів із винних оренд, податків з купців тощо). На Київ, метрополію мав прибути моск. ставленик; одночасно цар обіцяв отримати дозвіл у константиноп. патріарха на її повне підпорядкування.

За подання М. с. 1665 І. Брюховецький і старшина були широ віддячені моск. само держцем. Спец, актом від 11(22).Х 1665 І. Брюховецькому було пожалувано бояр, чин, а вся старшина стала дворянами. Цар нагородив гетьмана бояр, убранням та призначив йому двір у Москві для проживання. І. Брюховецький одружився з моск. княжною Долгорукою. Гетьман отримав м. Гадяч з околицями, а також додатково (за окр. статтею договору) м. Ромен з околицями. М. с. 1665 були черговим етапом дальшого звуження укр. державності. Передача укр. міст і сіл з населенням некозац. стану під безпосередню владу моск. царя, обмеження у виборах гетьмана, заборона закорд. зносин без цар. дозволу, поставлення укр. церкви і духівництва, хоч і умовно, під владу моск. патріарха значною мірою змінили характер поперед, правових відносин Війська Запорізького і Москви та обмежили його внутр. автономію.

Літ.: Яковлів Я. Укр.-моск. договори в XVII—XVIII в. УІЖ, 1994, № 4; Мироненко О. М. Конституції укр. гетьманів XVII—XVIII ст. як об'єкти офіц. тлумачення, захисту і грубих порушень. «Вісник Конст. Суду України», 1999, № 5; Мироненко О. М. Еволюція вітчизн конституціоналізму «від Богдана до Івана» (1648—1687). «Вісник Академії правових наук України», 1999, № 16.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази