Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рот-рят arrow РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
   

РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

— адм.-тер. одиниця в Україні в 15—18 ст., яку утворила Польща із захоплених нею земель Галицько-Волинського князівства. До утворення воєводства ці землі мали назву «Руське королівство» або «Руська земля» і зберігали певну автономію: управляли ними корол. намісники — старости, поряд з польською використовувалася рус. (давньоукраїнська) мова, курсувала місц. монета, діяли деякі попередні джерела права. Існує традиц. думка, що Р. в. утворено бл. 1434 (деякі дослідники називають 1432 — рік першої згадки про рус. воєводу). Складалося з Львівської, Галицької, Перемишльської і Сяноцької земель. У 2-й пол. 15 ст. до нього прилучено Холмську землю. Деякі землі поділялися на повіти, які остаточно визначилися у 2-й пол. 16 ст. Так, Львів, земля складалася з Львівського і Жидачівського повітів, Галицька — з Галицького, Теребовлянського і Коломийського (в різний час), а Холмська — з Красноставського і Холмського повітів. Адм. центром Р. в. був Львів. Заданими 1629, населення Р. в. становило понад 943 000, а в 1770 - 1 495 000 чол. За відомостями 1677, в Р. в. було не менш 3090 сіл та 160 міст і містечок. Переважну частину населення становили українці, в містах жили також поляки, німці, вірмени, євреї та ін.

Р. в. було перетв. на провінцію Польс. королівства; цілком на польс. лад заведено адміністрацію і суди, посади могли займати тільки католики. На чолі адм. управління Р. в. стояв польс. воевода, якого призначав король з великих магнатів. Суд.-адм. владу в землях і повітах здійснювали польс. каштеляни та пов. старости, діяли гродські й земс. суди. З посиленням політ, ролі шляхти в 16—17 ст. зростало значення місц. органів станового шляхет. самоврядування, що їх обирали на шляхет. сеймиках земель. Крім того, шляхта Львівської, Перемишльської та Сяноцької земель збиралася на спільний сеймик у м. Судова Вишня (тепер Львів, обл.), який вважався головним, «генеральним» сеймиком Р. в. Польс. д-ва проводила на цих землях відверту колонізатор, політику. Укр. населення зазнавало нац., соціальних та реліг. утисків. Зх. землі України на багато століть були насильно приєднані до чужої д-ви з ін. мовою, релігією і культурою, що постійно спричиняло гострі соціально-політ., реліг. та етн. конфлікти. Після першого поділу Польщі (1772) Р. в. було ліквідовано, оскільки майже вся його територія відійшла до Австрії (за винятком більшої частини Холм, землі). За третім поділом Польщі Холмщина увійшла (частинами) до складу Австрії та Росії.

Літ.: Історія Укр. РСР, т. 2. К., 1979; Крикун М. Г. Поширення польс. адм.-тер. устрою. «Проблеми слов'янознавства», 1990, в. 42; Чубатий М. Огляд історії укр. права: Історія джерел та держ. права. Мюнхен-К, 1994.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази