- міжнар.-правовий документ, прийнятий Ген. конференцією Міжнародного агентства по атомній енергії (МАГАТЕ) на спец, сесії у м. Відні (Австрія) 26.ІХ 1986. Україна ратифікувала її 30.ХІІ 1986. Складається з преамбули та 19 статей. Конвенція визначає умови надання допомоги в разі ядер, аварії чи радіац. аварійної ситуації, керівництво допомогою і контроль за нею, систему компет. органів і пунктів зв'язку, функції
МАГАТЕ, порядок відшкодування витрат, імунітети і пільги для персоналу д-ви, що надає допомогу, порядок розгляду претензій і виплати компенсацій.
За Конвенцією, у разі ядер, аварії чи радіаційної авар, ситуації держава-учасниця може звернутися по допомогу до будь-якої ін. держави-учасниці незалежно від того, виникла аварія (аварійна ситуація) на її території, під її юрисдикцією або контролем чи ні. Звернутися по таку допомогу д-ва може безпосередньо або через МАГАТЕ. Кожна держава-учасниця, якій надіслано прохання про допомогу, невідкладно приймає рішення і повідомляє запитуючу д-ву (безпосередньо або через МАГАТЕ) про те, чи спроможна вона надати допомогу, якої від неї очікують, а також про обсяг й умови допомоги, що її може бути надано (ст. 2). Конвенція наділяє МАГАТЕ повноваженнями з координації зусиль держав у наданні допомоги в разі ядер, аварії чи радіац. аварійної ситуації. Так, МАГАТЕ збирає і поширює серед держав-учасниць інформацію, яка, зокрема, стосується експертів, устаткування та мат-лів, що можуть бути виділені у випадку ядерної аварії чи радіац. аварійної ситуацій. Важливою передумовою ефективності допомоги є норми Конвенції, які закріплюють привілеї, імунітети і пільги, що надаються запитуючою д-вою персоналу д-ви, котра надає допомогу. Документом, зокрема, передбачено імунітет від арешту, затримання та суд. розгляду з боку д-ви, яка звернулася по допомогу, включаючи крим., цив. та адм. юрисдикцію щодо дій або бездіяльності при виконанні персоналом своїх обов'язків (ст. 8). На досягнення ефективності допомоги спрямовані також норми Конвенції про зобов'язання запитуючої д-ви (якщо немає домовленості між країнами-учасницями про інше) забезпечити правовий захист сторони, котра надає допомогу, в разі пред'явлення їй третіми сторонами юрид. позовів і претензій (ст. 10). Встановлено процедури вирішення спорів стосовно тлумачення або застосування Конвенції (ст. 13). Це — взаємні консультації з метою врегулювання спору шляхом переговорів, а також процедури арбітражу або Міжнародного суду ООН.
Ю. М. Крупка.
