Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПОРТУГАЛІЯ
   

ПОРТУГАЛІЯ

Португальська Республіка (Portugal, Republica Portuguesa) — д-ва у Пд.-Зх. Європі на Піренейському півострові, островах Азорських і Мадейра, що в Атлантичному океані. Тер. — 92 тис. км2. Нас. — бл. 10,06 млн.

чол. (2001, оц.): португальці (99 %) та ін. Столиця — м. Лісабон. Адміністративно-територіальний поділ — 18 округів і 2 автономні області. Держ. мови — португальська та мірандес (з вересня 1998). Грошова одиниця — португальське ескудо, від 2002 — євро. Нац. свято — День Португалії (10 червня). Тер. сучасної П. у давні часи входила до різних держав і держ. утворень, у т. ч. до Рим. імперії, згодом (від поч. 8 ст.) — до араб. Халіфату. Португ. народність і державність склалися у ході б-би за визволення (Реконкісти) з-під чужозем. гніту. 1095 виникло графство П., а 1139 (офіційно — 1143) — незалежне королівство. В 13 ст. у П. сформувалася станова монархія. З посиленням централізації держ. влади у 15— 16 ст. склався абсолютизм, з яким була пов'язана активна колоніальна експансія П. у Сх. Африку, Індію, Пд.-Сх. Азію. 1500 почалося підкорення Пд. Америки (Бразилія). Але вже 1581 сама П., через занепад власної економіки, була загарбана Іспанією. 1640 в результаті всенародного повстання П. здобула незалежність. 1807 країну окупували війська Наполеона І. Від 1811 до 1820 тут владарювали англійці. Після революції 1820 (тривала до 30.V 1823), яка ставила за мету ліквідацію монархії та ви

Державний герб Португалії - leksika.com.ua

ведення англ. окупай, військ, у країні почалося проведення бурж. реформ, що знаменували перехід від абсолютизму до конст. ладу. 1821 установчі кортеси (парламент) прийняли лібер. конституцію — першу конституцію португ. монархії, яка мала дем. характер (набула чинності 1822). Однак у результаті реставраційного феод, перевороту 1824 вона була скасована.

1826 король октроював конст. хартію, якою встановлювалася форма обмеженої монархії. У наст, період, аж до ліквідації монархії, відбулася низка подій, пов'язаних з конст. розвитком країни. Так, після скасування 1828 конст. хартії поновлено дію конституції 1822. На поч. 40-х рр. 19 ст. знову набула чинності конст. хартія (зі значними змінами). 1911 після антимонархічного повстання установчі збори прийняли респ. конституцію, яка, проте, не змогла забезпечити розвиток країни на дем. засадах. Як результат кількох військ, переворотів і встановлення фактично диктатор, режиму 1933 була ухвалена парламентом, а потім затверджена на референдумі т. з. політична конституція. П. проголошено «унітарною корпоративною республікою». Чинна нині конституція П. є наслідком дем. революції 1974. Ухвалена установчими зборами 2.IV 1976, вона вступила в дію 25 квітня того ж року. Згодом до неї було внесено ряд істотних поправок.

П. — республіка зі змішаною формою держ. правління. Орган законод. влади — Асамблея республіки (однопалатний парламент), до складу якої входять від 230 до 235 депутатів, обраних за результатами заг. і прямих виборів на основі пропорц. представництва. Строк повноважень Асамблеї — 4 роки. Віковий ценз для актив, і пасивного виб. права однаковий — 18 років.

Особливістю організації португ. парламенту є наявність пост, комісії, яка діє у періоди між засіданнями Асамблеї республіки та після її розпуску і до початку роботи новообр. складу парламенту. До повноважень комісії віднесені, зокрема, нагляд за діяльністю уряду та адміністрації, допарлам. розгляд законодавчих актів, прийнятих урядом у період між засіданнями парламенту (ст. 182 конституції). Осн. закон досить докладно регламентує статус парлам. груп (фракцій). Главою д-ви є президент. Він обирається за результатами заг. і прямих виборів. Строк його повноважень — 5 років. По закінченню другого строку переобрання можливе лише через 5 років. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років.

Повноваження президента дещо звузились за результатами конст. змін, що мали місце

1982. За главою д-ви закріплені права звертатися до парламенту з посланням, накладати вето на прийняті закони, оголошувати референдум і за певних умов розпускати орган законод. влади. Ряд найважливіших рішень президента має бути контрасигнований урядом, після чого вони набувають юрид. сили. Частина рішень глави д-ви потребує санкціонування (напр., розпуск парламенту) або підтримки у вигляді рекомендацій з боку Державної ради, яка є постійно діючим консультативним органом при президенті. До її складу, крім самого глави д-ви, входять голова Асамблеї республіки, прем'єр-міністр, голова Конституційного суду, уповноважений парламенту з прав людини (проведор юстиції), глави урядів автономій, а також усі кол. президенти. Ще 5 членів Держ. ради призначає президент, 5 — обирає Асамблея. Уряд П. (рада міністрів) — «орган, що керує загальною політикою країни, та вищий орган державного управління» (ст. 185 конституції). Главою уряду є прем'єр-міністр, який призначається президентом після консультацій з політ, партіями, що представлені в парламенті, а також з урахуванням результатів виборів. Ін. членів уряду призначає президент за пропозицією прем'єр-міністра. Не пізніше як за 10 днів після призначення прем'єр-міністра програма уряду має бути подана на розгляд Асамблеї республіки. В разі відхилення цієї програми уряд повинен піти у відставку. Водночас президент може розпустити парламент, якщо останній тричі підряд відхилить програму уряду. Уряд несе відповідальність перед президентом і Асамблеєю республіки (ст. 193 конституції). В осн. законі прямо передбачена можливість прийняття урядом актів делегованого зак-ва: Асамблея республіки може надати уряду право видавати акти (декрети-закони) з питань, які віднесені виключно до її компетенції. Суд. система складається із судів першої інстанції, судів другої інстанції (апеляц. судів) і Верх. суду. До неї входять також (за конституцією) рахункова палата, військ, трибунали, а також адм. та фіскальні суди. Особливе місце належить Конст. суду.(13 суддів). 10 суддів КС призначаються Асамблеєю республіки, які, в свою чергу, кооптують решту 3 суддів. Строк повноважень суддів КС — 6 років. За формою держ. устрою П. — унітарна д-ва. При цьому Азорські острови й архіпелаг Мадейра мають статус авт. областей. Він визначений конституцією країни і статутами самих автономій. Решта території д-ви поділяється на адм. області. Нижчими рівнями адм.-тер. поділу є муніципії і парафії. В адм. областях функціонують органи місц. самоврядування

(асамблеї), однак головні владні повноваження належать губернаторам, я ких призначає уряд. У муніципіях і парафіях населення обирає строком на 4 роки представн. органи місц. самоврядування — асамблеї, котрі формують викон. органи — правління (джунти). П. - член ООН з 1955, НАТО з 1949, ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з П. встановлено 27.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази