Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow верф-виг arrow ВЕСІЛЛЯ
   

ВЕСІЛЛЯ

- народні обряди та звичаї, пов'язані з укладенням шлюбу. Укр. дореволюц. весільний обряд виник на основі давньоруського і має багато спільного з рос. і білорус, обрядами. При всій різноманітності весільних обрядів на Україні в них чітко виділялися такі спільні складові частини: сватання, заручини, гільце, коровай і саме В., що супроводились театралізованими діями, весільними піснями тощо. Для сватання характерні були традиційна розмова старостів з батьками нареченої, обмін хлібом, перев'язування нареченого хусткою, а старостів - рушниками на знак згоди укласти шлюб. Це підтверджувалося під час заручин в присутності всіх родичів молодих. Поетичним звичаєм було гільце - прикрашання зеленої гілки квітами, стрічками, колосками, яке символізувало красу, молодість, а також прощання нареченої з дівуванням. За гільцем збиралися пекти коровай - обрядовий хліб. У В., крім родичів молодого та молодої, брали участь їхні друзі - бояри, дружки, світилки, приданки. Вони разом з музикантами становили весільний поїзд. Весільні обряди мали світський характер, лише вінчання в церкві було привнесене релігією. Традиційне нар. В. широко побутує і в наш час. Однак в умовах рад. дійсності обряди В. набули нового змісту. Найбільш архаїчні форми В. відійшли в минуле. На основі кращих нар. традицій з'явилися нові форми В. У перші роки Рад. влади було поширене т. з. червоне В., дещо пізніше виникла ще одна орма В.- вечірка. В останні роки в побут робітників і колгоспників усе більше входить комсомольське В. Сучасні весільні обряди і звичаї включають урочисту церемонію реєстрації шлюбу з участю представників громадськості, трудового колективу в Палаці урочистих подій, Палаці одруження, Палаці культури, клубі чи сільраді.

Літ.: Весілля, кн. 1-2. К., 1970.