Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЮКСЕМБУРГ
   

ЛЮКСЕМБУРГ

Велике Герцогство Люксембург — держава в Зх. Європі.

В адм. відношенні поділяється на З округи, столицю виділено в окрему адм. одиницю.

Державний лад. Л.— конституційна монархія.Діючу конституцію прийнято 1868. Глава д-ви — великий герцог. Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент — Палата депутатів, що складається з 59 депутатів, яких обирає населення строком на 5 років. Членів уряду та його голову призначає великий герцог.

Природа. Більшу частину тер. країни займає погорбована рівнина заввишки 300—400 м. На Пн.—відроги Арденн і Рейнських Сланцевих гір. Поклади заліз.руди, сланців, вапняків. Клімат помірний, м'який. Пересічна т-ра січня від 0 до +2°, липня — бл. 17°. Опадів 700—850 мм на рік. Річкова сітка густа, розгалужена, гол. річка — Мозель. Переважають бурі лісові й дерново-підзолисті грунти. Майже 30% площі Л. вкрито дубово-буковими лісами.

Населення. Бл. 76% населення — люксембуржці. Решта — переважно іммігранти (італійці, німці, французи та ін.). Офіц. мови — французька і німецька. Пересічна густота нас.— 138 чол. на 1 км2 (1978). 68% нас. живе в містах. Найбільші міста: Люксембург, Еш.

Історія. Тер. сучас. Л. на поч. н. е. входила до складу Рим. імперії, в 6—7 ст. н. е.— до франкської держави. В 963 утворено феод. володіння (графство, з 1354 — герцогство) Л. з центром — фортецею Люксембург. За середніх віків тер. Л. належала Іспанії, згодом Австрії і Франції. За рішенням Віденського конгресу 1814—15 на тер. Л. було утворено номінально незалежну д-ву — Велике герцогство Л., яким управляв король Нідерландів (до 1890). Сучас. кордони Л. визначені бельг.-нідерл. договором 1839. Лондонська конференція 1867 проголосила Л. "вічно нейтральною" д-вою. В 1868 в Л. запроваджено конституцію. В 90-х рр. 19 ст. в країні активізувався робітн. клас, засн. Люксембурзьку соціалістичну робітн. партію. Під час 1-ї світової війни 1914—18 Л. був окупований нім. військами. В післявоєнні роки в країні розгорнувся робітн. і демократичний рух. У 1921 засн. Компартію Л. В 1935 між Л. і СРСР встановлено дипломатичні відносини (1941— 42 переривалися). В 1940 Л. був окупований фашист. Німеччиною. В країні на чолі з комуністами розгорнувся Рух Опору. В лютому 1945 Л. визволено від окупантів, сформовано новий уряд, до складу якого ввійшли комуністи (до 1947). З 1945 Л— член ООН. В 1948 на вимогу реакційних кіл з конституції Л. виключено статтю про нейтралітет. З 1949 Л. член

НАТО. За Паризькими угодами 1954 ввійшов до Західноєвропейського союзу (1955). З 60-х рр. посилилися ділові контакти Л. з СРСР (візити міністрів закорд. справ —в СРСР 1969, 1973, в Л— 1972). У 1974 підписано договір про розвиток екон., пром., наукового й тех. співробітництва між СРСР і Бельгійсько-люксембурзьким союзом. В лютому 1978 парламентська делегація Л. відвідала СРСР. У квітні 1978 було підписано меморандум про розширення рад.-люксембурзького співробітництва в галузі повітр. транспорту.

К. О. Джеджула.

Політичні партії, профспілки. Християнсько-соціальна народна партія (ХСНП), засн. в 70-х рр. 19 ст. Демократична (Ліберальна) партія (ДП), засн. 1947. Представники ХСНП і ДП у липні 1979 увійшли до складу коаліційного уряду. Люксембурзька соціалістична робітнича партія (ЛСРП) засн. в 90-х рр. 19 ст. Соціал-демократична партія Люксембургу, засн. 1971. Комуністична партія Люксембургу, засн. 1921. Єдина незалежна профспілка Люксембургу, засн. 1978. Входить до МКВП. Люксембурзька християнська спілка робітників. Входить до ВКП. Господарство. Л.— індустр. країна, основою економіки якої є металург. пром-сть експортного напряму, що контролюється бельг.-франц. капіталом. У зв'язку з заг. кризою капіталістичного г-ва 70-х рр. економіка країни розвивається повільними темпами, зростає число безробітних, знизився життєвий рівень трудящих. У пром-сті створюється понад 70% валового нац. продукту і зайнято бл. 50% самодіяльного населення країни. Провідне значення мають видобування заліз. руди (0,6 млн. т, 1979) і чорна металургія (3,8 млн. т чавуну і бл. 5 млн. т сталі, 1979). За виробн. сталі на душу населення Л. посідає 1-е місце у світі. В металург. виробн. використовують імпортні вугілля та кокс (з ФРН), а також заліз. руду (гол. чин. з Франції). Певного розвитку набула маш.-буд., хім. (виробн. фосфорних добрив з доменного шлаку), цем., керамічна, харч. пром-сть. У 1979 вироблено 1,35 млрд. кВт · год електроенергії. Гол. пром. центри — Люксембург (передмістя), Діфферданж, Еш, Дюделанж. В с. г. зайнято 10%самодіяльного населення. Обробляється 135 тис. га землі. Переважають невеликі сел. г-ва. Вирощують зернові культури (пшеницю, ячмінь, овес, жито), картоплю, овочеві. Розвинуті садівництво, виноградарство. Бл. 50% с.-г. угідь займають пасовища. Провідна галузь с. г.— тваринництво, в якому створюється 80% вартості всієї с.-г. продукції. Поголів'я (тис, 1979): великої рогатої худоби — 217, свиней — 80. У лісах — заготівлі деревини. Територією Л. проходять міжнар. з-ці та автомоб. шляхи, довж. їх відповідно 275 км і 5 тис. км (у т. ч. бл. 4 тис. з твердим покриттям). Розвинутий авіац. транспорт. Бл. 90% виробленої продукції вивозять (сталевий прокат, фосфорні добрива, цемент, ліс); довозять машини й устаткування, мінеральну сировину, нафтопродукти, тканини, продукти харчування тощо. Гол. торг. партнери — Бельгія, ФРН, Франція. Л.— значний фінанс. центр Зх. Європи. Завдяки пільговим умовам тут знаходяться контори численних іноз. банків та компаній. Грош. одиниця — люксембурзький франк (дорівнює бельг. франку). За курсом Держбанку СРСР 100 бельг. франків = 2,22 крб. (жовтень 1980).

В. І. Єфіменко.

Медичне обслуговування. В 1977 було 3848 лікарняних ліжок (108 ліжок на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 408 лікарів (11,3 лікаря на 10 тис. ж.). Лікарів готують за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В країні запроваджено обов'язкове безплатне навчання дітей віком від 6 до 15 років. Поряд з держ. є приватні школи. Навчання починається нім. мовою, з 2-го класу вивчається французька, що в серед. школі стає мовою викладання. Строк навчання у поч. обов'язковій шкоді 8—9, у середній (навчання платне) — 6—7 років: 6 — у сучас. ліцеї та 7 — у класичному. В 1976/77 навч. р. в обов'язковій школі було 34,5 тис. учнів; у серед. школах та ін. серед. навч. закладах — 22,8 тис. учнів (1975/76 навч. р.). В 1969 в країні засн. університетський центр по підготовці до вступу в зарубіжні ун-ти. В 1973 у м. Люксембурзі створено Ун-т праці (1978/79 навч. р.— понад 14,9 тис. студентів), який не дає повноцінної спец. освіти. В країні є ряд коледжів, що закінченої вищої освіти не дають, консерваторія. Наук. установи: Т-во натуралістів (засн. 1872), бактеріологічна лабораторія, мед. дослідницький коледж (засн. 1818), Ін-т Великого герцога з наук. секціями: історії, медицини, природничих наук, лінгвістики, л-ри й мист., соціальних наук та ін. У м. Люксембурзі є Нац. б-ка (засн. 1798) з понад 550 тис. томів, Нац. музей та картинна галерея.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1979 в країні виходило 5 щоденних газет і 1 щотижнева заг. тиражем понад 100 тис. прим. Найбільші: "Люксембургер ворт" ("Слово Люксембургу", з 1848) — орган ХСНП, нім. мовою; "Летцебургер журналь" ("Люксембурзька газета", з 1880) — орган ДП, нім. і франц. мовами; "Тагеблат" ("Щоденний листок", з 1912) — орган ЛСРП, нім. мовою. Орган Компартії Л. "Цайтунг фум летцебур гер фоллек" ("Газета народу Люксембургу", з 1946), нім. мовою. Радіомовлення й телебачення Л.— комерційні служби, належать "Компані люксамбуржуаз де теледіффюзьйон".

Архітектура та образотворче мистецтво. На тер. Л. знайдено пам'ятки первісної культури (дольмени, кераміку), худож. вироби кельтів, від римських часів — залишки терм, таборів і башт, барельєфи й мозаїки. За часів середньовіччя були споруджені романські капела замку Віанден і церква Санкт-Віллібрордус в Ехтернаху (поч. 11 ст.), готичні церкви, багато оздоблені скульпгурою (14—16 ст.)- В 2-й пол. 16 ст. в ряді споруд з'явилися риси Ренесансу, в 17 ст.— барокко (замки: Вітранж, 1610; Вільц, 1631, та ін.), в 19 ст.— класицизму, пізніше—еклектики. Серед споруд сучас. архітектури — Будинок радіо (1937—52), Нац. театр (1962 —66, франц. арх. А. Бурбоне), обидва — в Люксембурзі, та ін. У 8—10 ст. виникла мініатюра. У 2-й пол. 18 ст. широко розвивалося декор.-ужиткове мист. (виготовлення фаянсу, меблів, виробів з металу). Мист. 19 ст. було під впливом франц. школи (портретист Ж. Б. Фрезе, пейзажист М. Кірш). На поч. 20 ст. тут поширився фовізм тарнім, експресіонізм (живописець Й. Куттер). Сучас. мист. розвивається під впливом А. Матісса, П. Пікассо (художники В. Кесселер, Ж. Пробст, М. Хофман та ін.). Абстрактні композиції створює скульптор Л. Веркольє.

Люксембург - leksika.com.uaЛюксембург - leksika.com.uaЛюксембург - leksika.com.uaЛюксембург - leksika.com.uaЛюксембург - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази