Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕЗОНАНСУ ТЕОРІЯ
   

РЕЗОНАНСУ ТЕОРІЯ

теорія мезомерії — концепція, що доповнює теорію хімічної будови і служить для пояснення і якісного передбачення властивостей ненасичених та ароматичних сполук (див. Хімічної будови теорія). Якщо насичені сполуки можна описати однією класичною структурною формулою, то у випадку ненасичених і ароматичних сполук цього зробити не можна. Згідно з Р. т., істинний стан їхніх молекул є мезомерним, тобто проміжним між кількома граничними станами, які можна зобразити хім. формулами відповідно до вимог валентності. їх наз. резонансними структурами (р. с.) й розглядають як електронні ізомери (див. Ізомерія). Напр., будова бензолу описується двома р. с. Кекуле (мал., 1) і трьома р. с. Дьюара (мал., 2). Окремі р. с. не становлять незалежних реально існуючих станів молекул, вони є складовими елементами одного "гібридного" стану. Через це спроби виділити окремі електронні ізомери завжди залишались невдалими. В основі Р. т. лежить один з квантово-мех. методів розрахунку молекул — метод валентних схем (або структур), де кожній р. с. ставиться у відповідність хвильова функція φi. Лінійна комбінація φi(гібридизація р. с.) дає хвильову функцію істинного стану молекули. Енергія E такого стану у випадку оптимальної комбінації φi завжди менша за енергію Еi кожної окремої структури. Мінімальне розрахункове значення різниці Ei—Е наз. енергією резонансу (Ерeз). Р. т. широко використовується у різних розділах органічної хімії і суміжних галузях (напр., у кольоровості теорії). Вона дає змогу якісно судити про симетрію молекул, їхню стабільність і реакційну здатність, про деякі фіз. властивості сполук, а також про еквівалентність окремих зв'язків і структурних фрагментів молекул. Згідно з Р. т., сполука тим стійкіша, тобто її Epeз тим вища, чим більше еквівалентних за енергією р. с. можна для неї зобразити. Основи Р. т. заклав Л. Політ 1928—31. Термін "резонанс" він запозичив у В. Гейзенберга, який помітив аналогію між квантовомех. описом двох взаємодіючих осциляторів і їхнім класичним описом, що враховує явище резонансу.

Літ.: Несмеянов А. Н., Несмеянов H. А. Начала органической химии, кн. 1. M., 1974; Киприанов A. И. Введение в электронную теорию органических соединении. К., 1975.

М. Ю. Корнилов.

Резонансу теорія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази