Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow камб-кант arrow КАНІВ
   

КАНІВ

— місто обласного підпорядкування Черкаської обл. УРСР, райцентр, за 45 км від за-лізнич. ст. Таганча. Річковий порт на правому березі Дніпра. Вузол автошляхів. Уперше згадується в літописі під 1144. Бл. 1362 К. загарбала феод. Литва. В 1536 у К. відбулося повстання міщан і козаків проти лит. урядовців (див. Канівське міське повстання 1536). За Люблінською унією 1569 К. захопила шляхет. Польща. В 1600 К. надано магдебурзьке право В 1648 К., визволений сел.-козац. військом на чолі з Б. Хмельницьким, став полковим містом Канівського полку. За Андрусівським перемир'ям 1667 К. відійшов до шляхет. Польщі. В 1702 К. визволило сел.-козац. військо С. Палія, але за умовами Прутського трактату 1711 місто було залишено за Польщею. В 1768 К. під час Коліївщини здобули гайдамаки на чолі з С. Неживим. Після 2-го поділу Польщі (1793) в складі Правобережної України К. возз'єднано з Росією. В 1905 в Канівському пов. відбулися страйки робітників і виступи селян проти поміщиків. Рад. владу в К. встановлено в лютому 1918. Під час Великої Вітчизн. війни в період тимчасової нім.-фашист. окупації К. (15. VIII 1941 — 31.І 1944) у районі діяло партизанське з'єднання ім. В. І. Чапаєва. У К.— Канівська ГЕС. електро-мех. "Магніт", побут. виробів, маслосироробний, хлібний, пивоварний з-ди, харчокомбінат, комбінат побут. обслуговування, райсіль-госптехніка, гідролісомелюративна станція. Культур.-осв. і профес. -тех. уч-ща, 5 заг.-осв. та музична школи, лікарня, поліклініка. 2 будинки культури, кінотеатр, 6 б-к. 2 турбази. В місті — музей нар. декоративного мистецтва (відділ обл. краєзнавчого музею) та бібліотека-музей А. П. Гайдара. Поблизу К., на Тарасовій (кол. Чернечій) горі— канівський музей-заповідник "Могила Т. Г. Шевченка". Біля К.— навч. дослідне г-во Київ. держ. ун-ту. Збереглася архіт. пам'ятка Київ. Русі — Юр'ївський (Успенський) собор (1144; іл. див. на окремому аркуші до ст. Київська Русь). Серед сучас. споруд відзначається готель "Тарасова гора" (1961, архітектори Н. Чмутіна, Є. Гусєва, А. Зубок, В. Шталько, М. Гречина. Іл. див. до ст. Архітектура, т. 1, між с. 224—225). Пам'ятник А. П. Гайдару (1953, скульптори Є. Рудиков, С. Смоляков). Поблизу К.— городище Княжа гора (Родень). У К. поховані відомий рос. актор О. П. Ленський, рос. рад. письменник А. П. Гайдар. У місті народилися: нар. артистка СРСР О. Я. Кусенко, укр. філолог і педагог М. О. Андрієвський, укр. педагог, історик, літератор і публіцист О. О. Андрієвський, літературознавець і письменник К. І. Арабажин.

Літ.: Кілесо С. К. Канів. К., 1969.