Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАБОКОВ
   

НАБОКОВ

Володимир Дмитрович [21.VIІ (2.УІІІ) 1869, Царське Село, тепер м. Пушкін Ленінградської обл. — 28.III 1922, Берлін] — рос. правознавець, держ. і політ, діяч. Син Д. М. Набокова (1826-1904) — одного з творців судової реформи 1864, міністра юстиції Росії (1878-85). Батько рос. і амер. письменника В. В. Набокова (1899-1977). Закін. юрид. ф-т Петерб. ун-ту. Викладав крим. право в Імператор, уч-щі правознавства (Петербург). 1906 обраний депутатом 1-ї Держ. думи. Один із засновників і лідерів конст.-дем. партії, був редактором-видавцем її друк, органу «Вестник партии народной свободы». Тривалий час редагував лібер. газ. «Речь». Після Лют. революції 1917 в Росії — керуючий справами Тимчас. уряду. В 1919 — міністр юстиції Кримського крайо

Набоков В.Д. - leksika.com.ua

вого уряду. З 1919 — в еміграції (Англія, Німеччина), займався політ, і журналіст, діяльністю. Убитий емігрантом-чорносотенцем під час публіч. лекції П. М. Мілюкова у Берліні. Досліджував проблеми історії і теорії права, законотворчості, правосуддя, нар. представництва, конституціоналізму, парт, діяльності. Н. вважав внутр. моральною сутністю і рушійною силою права мотив справедливості. Розглядав парламентаризм як вище політичне представництво народу, необхідну умову прав, державності, що визначає зміст усіх правових відносин, є гарантом законності, забезпечення прав і свобод гр-н. Як невід'ємну складову законотв. діяльності Н. виділяв питання гласної експертизи законопроектів на етапі їх підготовки. Завдання юрид. науки у законотворенні Н. вбачав «у встановленні такої системи понять, які були б наділені достатньою всезагальністю для підведення під них усього правового життя». Автор книг «Збірник статей з кримінального права» (1904), «Друга Державна Дума» (1907, у співавт.), статей «Кризи правосуддя», «Законопроект про скасування смертної кари», «Про участь захисту на попередньому слідстві», «Становище політичних партій» та ін. Залишив спогади «Тимчасовий уряд» (вид. в Москві 1924).

Літ.: Суханов Н. Записки о революции, кн. 1—7. Берлин— Пг.—М., 1922-23; Чернобель Г. Т. Владимир Дмитриевич Набоков.

В кн.: История рус. прав, мысли: биографии, док-ты, публикации. М., 1998.

В. П. Горбатенко.