Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow моле-монок arrow МОНГОЛІЯ ВНУТРІШНЯ
   

МОНГОЛІЯ ВНУТРІШНЯ

— автономний район на Пн. Китаю. Пл. майже 1,4 млн. км2. Нас. бл. 14 млн. чол. (1979, оцінка). Адм. ц.— м. Хух-Хото. Поверхня М. В.— плато заввишки бл. 1000 м, на Сх.— хр. Великий Хінган. Поклади кам. вугілля, заліз. руди, кольорових металів. Переважає степова рослинність. Тер. М. В. у минулому займали пд.-монг. князівства, що 1636 підпали під владу маньчжурів, які в подальшому встановили своє панування в Китаї. В складі Китаю ця територія здобула назву М. В. У 1931—45 значну частину М. В. окупували япон. імперіалісти, 1945 її визволила Рад. Армія разом з військами МНР та місц. партизанськими загонами. 1.

У 1947 було створено авт. район М. В. В 70-х рр. площу М. В. було різко скорочено, 1979 відновлено в межах 1969.

Сучас. кит. керівництво проводить щодо корінного населення М. В., як і щодо місц. населення ін. нац. районів Китаю, великодержавну, асиміляторську політику. Осн. галузь економіки — с. г. Вирощують гол. чин. посухостійку пшеницю, гаолян, просо; з технічних — сою, соняшник, коноплі, кунжут, льон-довгунець, цукр. буряки. У М. В. зосереджено бл. 10% поголів'я худоби країни (велика рогата худоба, вівці, кози, верблюди та ін.). Розвинуті гірничодобувна, металургійна, маш.-буд. (у м. Баотоу з допомогою СРСР збудовано металург. комбінат і з-д по виробн. Металург. устаткування), хім., текст., деревообр., харч. (у т. ч. цукрова) галузі пром-сті. Гол. пром. центри: Баотоу, Хух-Хото, Цзінін.

М.В. Фурманов (географія), Ю. В. Чудодєєв (історія).

 

Схожі за змістом слова та фрази