Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow паш-перг arrow ПЕНДЖАБСЬКА МОВА
   

ПЕНДЖАБСЬКА МОВА

панджабська мова, панджабі — мова панджабців. Належить до індійських мов індоєвроп. сім'ї. У П. м. виділяють кілька діалектів. Характерні риси: наявність 4 тонів, які виконують змісторозрізнювальну й граматичну функції. За типологією — флективно-аналітична мова з розвинутою системою відмінків. Для П. м. використовують буквено-складове письмо гурмукхі. Ранні писемні пам'ятки П. м. належать до 8 — 10 ст. Це — гімни Горакхнатха (9 чи 11 ст.), Чарпата (890—990) та ін. У 12—15 ст. в Індії розвивався антифеод. реліг.-реформаторський рух бхакті, який проповідував людську рівність, незалежну від походження й релігії. Його ідеї позначилися на творчості Шейха Фаріда Шакарганджа (1173 чи 1175—1265), якого вважають засновником Пенджаб. л-ри. Він відіграв велику роль у формуванні П. м., написав бл. 200 салок (двовіршів). Засновником сикхізму (своєрідної Пенджаб, релігії, що виникла на основі руху бхакті) був гуру (учитель) Нанак (1469— 1539), який проповідував рівність, моногамію, високе кохання. Нанак писав різними віршовими розмірами. Твори Нанака та ін. проповідників бхакті зібрав у священну книгу сикхів "Адігрантх" Бгаї Гурдас. Важливе значення в розвитку л-ри відіграла "Книга десятого гуру" (1724) Говінда Сінгха (1666—1708). В 16 ст. виник новий жанр — кісса (романтична поема про кохання), в якому виступили Дамодар, Пілу, Гафіз Баркхурдар. Широку популярність здобули поети-суфісти (див. Суфізм) Шах Хусейн (1538—93), Буллхе Шах (1680 — між 1752— 58), Варіс Шах (1735—84) та ін. В серед. 19 ст. під час боротьби пенджабців проти англ. завоювання розвивалася героїчна поезія. Шах Мухаммад (1782—1862) оспівував мужність сикхів, єднання їх з мусульманами та індуїстами в боротьбі проти спільного ворога. В кін. 19 ст. зародилася новітня Пенджаб. л-ра. Один з її основоположників — Бгаї Вір Сінгх (1872— 1957) — автор поетичних збірок та перших у новітній Пенджаб. прозі романів. Тяжку долю селянства зображував у поезії Д. Чатрік (1876—1954). В 20-х рр. 20 ст. виступили поет Пуран Сінгх (1881— 1931), драматург Нанда, сатирик Чаран Сінгх Шахід (1891—1935) та ін. Видатний романіст Нанак Сінгх (1897—1971) у своїх творах порушував злободенні проблеми життя. В сучасній поезії помітне місце займають Мохан Сінгх, Амріта Прітам, Прабхджот Каур, Прітам Сінгх Сафір, у прозі — Гурбакхш Сінгх, Картар Сінгх Дуггал, Сантокх Сінгх Дхір, Нав-тедж Сінгх та ін. Осн. теми сучасної л-ри — боротьба за ліквідацію спадщини колоніалізму, за демократичні перетворення, за мир.

Літ.: Толстая Н. И. Язык панджаби. М., 1960: Серебряков И. Пенджабская литература. М., 1963; Серебряков I. Пенджабська література. "Всесвіт" 1976, № 11.

Ю. В. Покальчук

(література).

 

Схожі за змістом слова та фрази