Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛОВЕНІЯ
   

СЛОВЕНІЯ

Республіка Словенія — д-ва на Пд. Сх. Європи. Тер. — 20,3 тис. км2. Нас. — 1,93 млн. чол. (2002, оц.): словенці (88 %), хорвати (3 %), серби (2 %), італійці, угорці та інші. Столиця — м. Любляна. Адм.-тер. поділ — 136 громад. Держ авна мова — словенська (в місцевостях, де компактно проживає італійське і угорське населення, — також італійська і угорська мови). Грошова одиниця — толар. Національне свято — День словенської державності (25 червня).

Територія сучас. С. у давнину була населена кельтами та іллірійцями. В 1 ст.

Державний герб Словенії - leksika.com.ua

до н. е. її загарбала Римська держава. В 6—7 ст. ця територія була заселена слов'ян, племенами. В 7 ст. виникла ранньофеод. слов'ян, д-ва — Карантанія, яка потрапила в залежність спочатку від Баварії, пізніше — від Франкської д-ви. В 11—13 ст. приальп. слов'яни — словенці — утворили феод, князівства: Штирію, Горицю, Крайну (частина території, що входила до складу Карантанії). 1282 розпочалося загарбання словен. земель Австрією, що на поч. 16 ст. завершилося встановленням над ними її панування. У 1809—14 більша частина словен. земель входила до складу Іллірійських провінцій, залежних від наполеонів. Франції. 1814 вони знову ввійшли до складу Австрії. Незадовго до завершення Першої світ, війни представники словен., хорв. і серб, населення земель, що входили до складу Австро-Угор. імперії, утв. орган — Народне віче, яке 29.X 1918 оголосило про відділення південнослов'ян. земель від Австро-Угорщини. 1.ХІІ 1918 представники Нар. віча і Королівства Сербії у м. Белграді досягли згоди та оголосили про утворення нової д-ви — Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Королівство Югославія). Спочатку словен. землі були поділені на адм. округи. 1929 їх об'єднали в одну адм.-тер. одиницю — Дравську бановину (за назвою річки Драва).

Після капітуляції Югославії перед нацист. Німеччиною і фаш. Італією у квітні 1941 Дравську бановину було поділено на дві частини. Південну (1/3 території) приєднано до Італії, а північну (2/3) — до Німеччини. 15.V 1945 нац.-визв. армія Югославії повністю звільнила С. від окупантів. 29.ХІ 1945 Установча Скупщина Югославії прийняла Декларацію, якою проголосила утворення Федеративної Народної Республіки Югославії (ФНРЮ), у складі якої С. стала однією з 6 республік. Це положення було закріплено в конституції ФНРЮ, прийнятій у січні 1946, і в конституції Народної Республіки Словенії (НРС), прийнятій у січні 1947. Сучасна С. як д-ва виникла внаслідок розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії після проголошення 25.УІ 1991 незалежності. У грудні того самого року Скупщина прийняла першу конституцію Словенії, за якою було запроваджено парлам.-презид. форму держ. правління. Законод. владу здійснює парламент — Скупщина, до складу якої входять 90 депутатів, обраних шляхом заг. і прямих виборів строком на 4 роки. В конституції застерігається, що італ. та угор. етнічні громади мають право обирати по одному депутату. Скупщина приймає закони та ін. акти, оголошує проведення референдуму (якщо цього вимагає Національна рада або 40 тис. виборців), запроваджує надзв. стан, оголошує стан війни тощо. Загальнодерж. органом є Національна рада, яка згідно з конституцією представляє соціальні, екон., профес. та місц. інтереси, виконує рекомендаційні, посередницькі та контрольні функції. До складу ради входять 40 осіб (радників), які обираються на 5 років: 4 з них представляють роботодавців, 4 — найм. працівників 4 — фермерів, сферу малого бізнесу та осіб вільних професій, 6 — некомерц. організації, 22 — регіони країни. Нац. рада може: пропонувати Скупщині прийняти той чи ін. закон; вимагати від парламенту повтор, розгляду закону перед його обнародуванням; ініціювати парлам. розслідування справ держ. значення. Главою д-ви, головнокомандувачем ЗС є президент. Його обирають шляхом заг. і прямих виборів на 5 років. Одна особа не може бути обраною більше як на 2 строки підряд. Президент уповноважений: оголошувати вибори до Скупщини; обнародувати закони; призначати держ. посад, осіб; акредитувати і відкликати дип. представників країни в іноз. д-вах, а також приймати вірчі грамоти від представників цих держав; у період війни і під час надзв. стану видавати укази, що мають силу закону.

8 разі тривалої недієздатності глави д-ви чи наявності ін. умов (причин) функції президента виконує голова Скупщини. Президент не має права вето і не може повернути ухвалений парламентом закон на повтор, розгляд. Вищим органом викон. влади є уряд на чолі з прем'єр-міністром. Він підзвітний Скупщині й несе перед нею відповідальність. Кандидатуру прем'єр-міністра пропонує президент, а обирає парламент більшістю голосів усіх депутатів. Кандидатуру глави уряду можуть висувати політ, партії (групи) або 10 і більше депутатів Скупщини. Якщо кандидат не отримує необхід. кількість голосів, глава д-ви пропонує нового або того самого кандидата. В разі не-обрання прем'єр-міністра президент може розпустити Скупщину. Ін. членів уряду призначає та звільняє з посади Скупщина за пропозицією прем'єр-міністра. Уряд складає присягу перед парламентом.

Суд. система представлена Верховним судом, Судовою радою і заг. судами. Суддів усіх заг. судів обирає Скупщина за рекомендацією Суд. ради. ВС складається з 11 членів: 5 з них пропонує президент, 6 — обирає Скупщина. Діє Конст. суд у складі 9 суддів, які обираються Скупщиною за поданням президента строком на

9 років. Голову КС обирають судді зі свого складу; він займає цю посаду 3 роки.

За формою держ. устрою С. — унітарна д-ва. Представн. органом місц. самоврядування у кожній громаді є муніцип. рада, яка обирається нас. відповідної адм.-тер. одиниці на 4-річний строк. Населення обирає також мера, який головує у раді. Викон. органом є муніцип. правління, обране муніцип. радою. С. - член ООН з 1992, ОБСЄ з 1992, Ради Європи з 1993 та ряду ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з С. встановлено 10.III 1992.

М. Р. Вулевич.

 

Схожі за змістом слова та фрази