Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР
   

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

- договір, за яким одна сторона {кредитор) зобов'язується надати кредит ін. стороні (позичальникові) на передбачених умовах та в домовленому розмірі, а позичальник зобов'язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити за нього відсотки. Відповідно до Положення про кредитування, затв. Нац. банком України 28.IX 1995, кред. взаємовідносини між банком і суб'єктом госп. діяльності регламентуються на підставі К. д., що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письм. формі, визначають взаємні зобов'язання і відповідальність сторін і не можуть змінюватися в одностор. порядку без згоди обох сторін.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» (1991) кредитування господарюючих суб'єктів здійснює комерц. банк, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Отже, якщо це не передбачено відповідними повноваженнями структурної одиниці (положенням, статутом, дорученням), остання має право укладати К. д. від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. Якщо структурна одиниця банку (відділення, філія) одержала від банку належним чином оформлені повноваження на укладення К. д. від імені банку, відсутність у тексті договору посилання на те, що такий договір укладений від імені банку за наданими повноваженнями не може бути основою для визнання договору недійсним. За цими обставинами слід вважати, що договір укладений від імені банку. Якщо структурна одиниц я банку не одержала відповідних повноважень і уклала К. д. від імені банку, а останній надалі письмово схвалив цю угоду, то в таких випадках слід керуватися ст. 63 Цивільного кодексу України (п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітраж, суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із укладенням і виконанням кредитних договорів» від 6.Х 1994). Чинне зак-во, зокрема гл. 33 ЦивК і Закон «Про банки і банківську діяльність», не передбачає вимоги щодо форми та укладення К. д. При вирішенні цього питання необхідно керуватися заг. правилами, установленими ст. 44, 153 і 154 ЦивК. Оскільки усні угоди здійснюються у момент їх укладення (ст. 43 ЦивК), а виконання зобов'язання за К. д. не збігається з моментом його укладення, то К. д. повинен бути укладений у письм. формі.

К. д. може бути укладений як шляхом складання одного док-та, підписаного кредитором і позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Комерц. банки можуть надавати кредити всім суб'єктам госп. діяльності незалежно від їх галуз. належності, статуту, форм власності за наявності у них реальних можливостей і правових форм забезпечення своєчас. повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку. Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заяви. У док-тах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строк погашення та форми забезпечення. Якщо поточ. рахунок позичальника відкритий в ін. банку, то він подає у банк установчі док-ти із зазначенням юрид. адреси, картку зі зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позичками. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються у К. д. залежно від кред. ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кред. ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та ін. факторів. Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов К. д., цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії К. д. підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно передбачатися кред. договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати К. д., що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за К. д. у встановленому чинним зак-вом порядку.

Н. О. Саніахметова.

 

Схожі за змістом слова та фрази