Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МОНАКО
   

МОНАКО

Князівство Монако (Monaco, Principaute de Monaco) — д-ва у Зх. Європі на пн. узбережжі Середземного м. Тер. — 1,95 км2. Нас. — 32,1 тис. чол. (1999, оц.): французи (47 %), монегаски (16 %), італійці (16 %) та ін. Столиця — м. Монако. Офіц. мова — французька. Грош. одиниця — французький франк. Нац. свято — Національний день (19 листопада). Монегаська державність зародилася 1297, коли

Державний герб Монако - leksika.com.ua

в М. утвердилася правляча донині династія. М. перебувало під фактичним та юрид. протекторатом різних європ. держав, насамперед Франції. 1861 був укладений франко-монегаський договір, за яким визнавалася політ, незалежність М. 1911 актом глави д-ви — князя була октройована (дарована) перша конституція М. — т. з. конституційний ордонанс. 1918 укладено ще один франко-монегаський договір, котрий передбачав можливість у разі припинення існування правлячої династії приєднання М. до Франції на правах територіальної автономії. 17.ХІІ 1962 прийнята нова, чинна конституція М. М. — парламентарна монархія, за умов якої князь має певні реальні повноваження глави д-ви. Конституція передбачає наявність тісних політичних і навіть державно-правових зв'язків між М. і Францією. Законодавча влада здійснюється князем і Національною радою — парламентом, що складається з 18 членів, які обираються шляхом заг. і прямих виборів. Строк повноважень ради — 5 років. Законод. ініціативу в Нац. раді можуть здійснювати її члени і князь. Однак право глави д-ви нерідко реалізується урядом. Глава д-ви наділений правом вето на закони, прийняті парламентом, при цьому вето має по суті абс. характер. За конституцією «управління князівством здійснюється під верховенством князя державним міністром, під орудою якого є рада уряду» (ст. 15). Ця конст. формула дозволяє главі д-ви втручатися у процеси реалізації викон. влади. Крім того, за князем збережене право за певних умов розпустити Нац. раду.

Вищим органом викон. влади є фактично рада уряду, очолювана держ. міністром. До її складу, крім глави уряду, входять три ін. члени — радники. Всіх членів ради уряду призначає на посади князь, проте вони несуть політ, відповідальність як перед главою д-ви, так і перед парламентом. У конституції прямо передбачена номенклатура урядових департаментів, які мають очолювати радники: внутр. справ, фінансів і громад, справ. Держ. міністру належить «вище керівництво органами адміністрації», він «розпоряджається ЗС» тощо. За конституцією на посаду держ. міністра можуть бути призначені тільки французькі громадяни.

Вищим судом заг. юрисдикції є Верх, трибунал, який формується князем за поданням парламенту та нижчих судів. Верх, трибунал визнано судом першої інстанції по розгляду справ щодо порушення конст. прав і свобод. Певні суд. функції виконує держ. рада, яка водночас здійснює юрид. експертизу уряд, законопроектів та ін. рішень.

Особливістю організації публіч. влади в М., пов'язаною з незначними розмірами території і кількістю нас. країни, є своєрідна тер. інтеграція, симбіоз держ. управління і місц. самоврядування. За осн. законом, «князівство є єдиною громадою» (ст. 37). У країні утворено «єдину муніципальну адміністрацію»: шляхом заг. і прямих виборів формується рада громади у складі 15 радників.

М. — член ряду міжнародних організацій.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази