Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow радіс-рама arrow РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА
   

РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА

— перша в світі держава трудящих, що виникла в результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. За своєю класовою суттю є державою нового, історично вищого типу. З моменту свого виникнення Р. с. д. стає знаряддям захисту революц. завоювань трудящих, очолюваних Комуністичною партією, знаряддям знищення всякої експлуатації і умов, що її породжують, будівництва соціалізму і комунізму в нашій країні. Ліквідуючи основу старої форми виробництва — приватну власність — і утверджуючи соціалістичну власність, Р. с. д. відкриває необмежений простір для розвитку продуктивних сил. На відміну від добурж. і бурж. д-в. які були і залишаються знаряддям гноблення нар. мас, збереження панування експлуататорських класів, Р. с. д. є д-вою, де влада належить трудящим. Прогресивна роль Р. с. д. базується на використанні об'єктивних законів сусп. розвитку. Вищим принципом діяльності Р. с. д. є найширше залучення мас до держ. управління, послідовний і неухильний розвиток соціалістичної демократії. Р. с. д., з одного боку, виступає як одна з найважливіших ланок заг. системи (механізму) соціалістичної демократії, а з другого,— всі її органи створюються і функціонують на демократичних засадах під контролем нар. мас. Справжній демократизм Р. с. д. знаходить яскраве втілення в багатогранній діяльності всіх ланок Рад — найбільш представницьких органів народовладдя (див. Ради народних депутатів). Р. с. д., всі її органи діють на основі соціалістичної законності, забезпечують охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян. Р. с. д. невпинно розвивається. Виникнувши як держава диктатури пролетаріату, Р. с. д. з побудовою розвинутого соціалістичного суспільства перетворилася на загальнонар. д-ву. Зберігаючи істор. наступність з двою диктатури пролетаріату, Рад. загальнонар. д-ва разом з тим є новим, вищим ступенем у розвитку Р. с. д., являє собою політ. організацію влади всього радянського народу як нової істор. спільності людей. Відповідно до ст. 1 Конституції СРСР Р. с. д. відображає волю робітників, селян і інтелігенції, трудящих всіх націй і народностей країни. її головними завданнями є: створення матеріально-технічної бази комунізму, вдосконалення соціалістичних сусп. відносин, перетворення їх в комуністичні, виховання людини комуністич. суспільства, підвищення матеріального і культур. рівня життя трудящих, гарантування безпеки країни, сприяння зміцненню миру і розвитку міжнар. співробітництва, її вищою метою є побудова безкласового комуністичного суспільства, в якому дістане розвиток суспільне комуністичне самоврядування. Загальнонар. Рад. д-ва є - новим кроком на шляху розвитку соціалістичної демократії, її розширення і поглиблення є магістральним напрямом розвитку Р. с. д., всієї політичної системи радянського суспільства в період побудови комунізму. Осн. шляхи розгортання соціалістичної демократії закріплені у Конституції СРСР і розвинуті в матеріалах і рішеннях XXVI з'їзду КПРС. Рад. загальнонар. д-ва характеризується зближенням методів діяльності її органів з методами громадських організацій. Цей процес проявляється в дедалі ширшому залученні нар. мас до управління справами д-вн, розвитку громад. засад у діяльності держ. органів, насамперед Рад нар. депутатів. Рад. д-ва сприяє посиленню соціальної однорідності суспільства — стиранню істотних відмінностей між містом і селом, розумовою і фіз. працею, всебічному розвиткові та зближенню всіх націй і народностей СРСР. Р. с. д. неухильно проводить ленінську політику миру, виступає за широке міжнар. співробітництво. Вся діяльність Р. с. д. здійснюється під керівництвом КПРС — керівної і спрямовуючої сили рад. суспільства, ядра його політ. системи, держ. і громад. орг-цій. Озброєна марксистсько-ленінським вченням, Комуністична партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства, внутр. і зовн. політику СРСР, керує великою творчою діяльністю рад. народу, надає планомірного, науково обгрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії; т. 19. Маркс К. Критика Готської програми; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 33. Держава і революція; т. 36. Чергові завдання Радянської влади; т. 39. Про державу; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік. К., 1982: Брежнєв Л. І. Питання розвитку політичної системи радянського суспільства. К., 1978; Держава і право розвинутого соціалізму. К., 1974; История государства и права Украинской ССР. К., 1976; Советское государство в условиях развитого социалистического общества. М. 1978: Бурчак Ф. Г. [та ін.]. Основи радянського права. К . 1980.

М. І. Козюбра.

 

Схожі за змістом слова та фрази