Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІРАН
   

ІРАН

Ісламська Республіка Іран (Iran, Jom-houriye Eslamiye Iran; до 1936 — Персія) — д-ва в Пд.-Зх. Азії. Тер. — 1,648 млн. км2. Нас. — 62,3 млн. чол. (1997, оц.): перси, азербайджанці, курди, араби та ін. Столиця — м. Тегеран. Адм.-тер. поділ — 24 остани. Держ. мова — перська (фарсі). Грошова одиниця — ріал. Нац. свято — День революції (11 лютого). І. — одна з найдавніших держав світу. Перше державне утворення на території І. виникло на поч. З тис. до н. е. Землі І. входили до складу держав Ахеменідів, Александра Македонського, Селевкідів, Парфянського царства. У 7 ст. територію І. завоювали араби, в 11 ст. — турки-сельджуки, в 13 ст. — монголи. На поч. 20 ст. Персію перетворено на напівколонію Росії та Великобританії. Засади сучас. іранської державності закладені в процесі революції поч. 20 ст. Тоді було скликано Збори національної ради (меджліс), котрі 1906 прийняли осн. закон д-ви. Наст, року ухвалено доповнення до осн. закону. Після підписання шахом осн. закон з доповненням до нього став конституцією І. Нею запроваджено конст.-монархічну форму держ. правління. У лютому 1979 монархію в І. було скинуто. За результатами референдуму д-ву офіційно проголошено Ісламською Республікою, керованою за суворими реліг. законами. Запропонований тимчас. урядом проект нової конституції після доопрацювання спец, радою експертів (за участю, зокрема, мусульм. правознавців) було затверджено керівником країни. Осн. закон набув чинності за результатами референдуму, проведеного 2-З.ХІІ 1979.

Державний герб Іран - leksika.com.ua

Керівником (рахбаром) д-ви, який спрямовує і контролює діяльність усіх законод., викон. і суд. органів, є найвища духовна особа — аятола. Компетенція керівника визначена у спец, розділі конституції. На нього покладено функції вищого управління держ. справами (ст. 107). Він призначає членів (факіхів) спостережної ради та членів вищих судів, членів ради нац. оборони і вищих воєначальників, оголошує мобілізацію ЗС і війну, укладає мир. Керівник має також право зміщувати за пропозицією меджлісу або за рішенням Верх, суду президента з метою «забезпечення державних інтересів».

Органом законод. влади є Збори національної ради (меджліс), до складу яких входять 270 депутатів. Однопалат. меджліс формується шляхом заг. і прямих виборів. Строк повноважень — 4 роки. Другим у держ. ієрархії після керівника є пост президента, який очолює викон. владу. Президента обирають шляхом заг. і прямих виборів на 4 роки. Кандидатом у президенти, за конституцією, може бути особа з кола політ, діячів відповідної реліг. орієнтації. Президент здійснює керівництво органами викон. влади за межами повноважень, якими наділений керівник д-ви. Водночас президент забезпечує узгодженість дій органів законод., викон. і суд. влади. За погодженням з меджлісом призначає прем'єр-міністра. Останній пропонує президенту кандидатури на посади міністрів, котрі після призначення мають отримати довіру від меджлісу. В конституції встановлено, що з метою запобігання зловживанням владою майновий стан президента і членів кабінету міністрів до і після зайняття поста або посади має бути перевірений Верховним судом. Вищими судами є Верховний суд і Суд адм. справедливості. Дія органів суд. влади, вказано у конституції, має бути узгоджена з вимогами Корану і шаріату. У провінціях і повітах, а також у містах і сільс. нас. пунктах діють місц. органи влади — ради (шоураха). Вони обираються населенням відповідних адм.-тер. одиниць. Викон. владу в провінціях здійснюють призначувані урядом губернатори. Представники викон. влади є і в повітах та у поселеннях. Як зазначено у ст. 4 конституції, усі закони та ін. правові акти повинні відповідати принципам ісламу. Контроль за виконанням цього конст. припису покладено на спостережну раду. До її складу входять 6 факіхів — авторитетів у сфері мусульм. права, призначуваних керівником д-ви, і 6 правознавців, обраних парламентом за поданням вищої суд. інстанції. Офіц. релігією визнано іслам джафарійського напряму, тобто шиїзм. Однак й ін. напрями ісламу «користуються цілковитою повагою». Конституційно задекларовано також поважання прав немусульман, насамперед тих, хто «не виступає проти ісламу і не чинить заколотів проти Ісламської Республіки». І. - член ООН з 1945, ОПЕК з 1960, ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з І. встановлено 21.1.1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази