Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow холо-хрін arrow ХРЄННИКОВ
   

ХРЄННИКОВ

Тихон Миколайович [н. 28.V (10.VІ) 1913, м. Єлець, тепер Липецької обл. РРФСР] — рос. рад. композитор і громадський діяч, нар. арт. СРСР (з 1963), Герой Соціалістичної Праці (1973). Член КПРС з 1947. У 1936 закінчив Моск. консерваторію (клас композиції В. Шебаліна, фортепіано — Г. Нейгауза; з 1961 — викладач цієї консерваторії, з 1966 — професор). В 1948—57 — генеральний, з 1957 — перший секретар правління Спілки композиторів СРСР. Твори: опери — "В бурю" (1939, 2-а ред. 1952), "Фрол Скобєєв" (1950, 2-а ред.— "Безродний зять", 1966), "Мати" (1957), опера-казка "Хлопчик-велетень" (1969); оперети — "Сто чортів і одна дівчина" (1963), "Біла ніч" (1967); балети — "Наш двір" (1970), "Любов'ю за любов" (1976), "Гусарська балада" (1979); муз. комедія "Доротея" (1982); 3 симфонії (1935, 1942, 1974), концерти з оркестром для фп. (1933, 1972, 1932), для скрипки (1959, 1975), для віолончелі (1964); музика до кінофільмів "Свинарка і пастух" (1941), "О шостій годині вечора після війни" (1944), "Вірні друзі" (1954) та ін. Член Рад. комітету захисту миру. З 1976 — кандидат у члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, ін. орденами, медалями. Держ. премія СРСР, 1942, 1946, 1952, 1967. Ленінська премія, 1974.

Літ.: Тихон Хренников. Статьи о творчестве композитора. М., 1974.

В. С. Мурза.

хрєнников - leksika.com.ua