Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БАРТОЛО
   

БАРТОЛО

да Сассоферрато, Бартолус (Bartolo da Sassoferrato, Bartolus; 1314, м. Сассоферрато — 10. VII 1357, м. Перуджа) — італ. правознавець. Був професором ун-ту в Пе-руджі. Визначний представник італ. школи постглосаторів (коментаторів) римського права (див. Глосатори), що існувала в 13—15 ст. Належить до попередників Г. Гроція. Правові погляди Б. розвивалися у період, коли Священна Римська імперія зовні ще зберігала риси об'єднуючого центру христ. Європи. У цей п еріод відносини із складовими частинами імперії будувалися на теол. доктринах природного права, де незаперечним авторитетом був Фома Аквінський. Водночас у надрах імперії відбувалися дезін-теграц. процеси, що знайшли вияв у праві та політ, ідеології цього періоду. Б. ще визнавав імператора як повелителя світу, заявляючи, що заперечення цого було б єретичним. Однак італ. міста він уже розглядав як de tacto вільні та незалежні. 1354 Б. написав класичну працю «Трактат про репресалії», в якій підтримав тенденцію італ. статутів і договорів щодо обмеження влади імператора. В ній він також рішуче виступив проти покарань на війні військо-вополонених-християн та обгрунтував прогресивний на той час погляд на військ, здобич, яка повинна передаватися монархові з наступним її розподілом. Та найвагоміший внесок в історію міжнар. права Б. зробив своїми коментарями про право omnes popu-1і, що сьогодні відоме як міжнар. приватне право. Він чітко поставив питання про «вибір права», що випливало з угод, які охоплюють дві або більше країн із своїми власними законами. Б. розвинув нову гілку норм, в яких були сформульовані принципи «вибору права». Він поділяв статути на ті, що стосуються особи (statutum personale), і ті, що стосуються власності, насамперед нерухомої (statutum reale). У першому випадку повинно застосовуватися право місця проживання особи, а в другому — право місця, де знаходиться власність. До цих двох видів статутів коментатори додали третій вид —

«змішані статути», обгрунтуванням яких стала досить штучна «теорія статутів», що виходила з форм, авторитету Кодексу Юс-тиніана — Corpus juris civilis. Велика заслуга Б. полягає у тому, що на основі його теор. висновків були створені засади правового порядку для існування незалежних міст, спроможних встановлювати власне управління і закони, що забезпечували б регулювання торг, та інтелект, спілкування між такими містами. Це знаменувало перехід у міжнар. праві від теологічних до юрид. доктрин. Літ.: Nussbaum A. A Concise History of the Law of Nations. N. Y., 1947. В. H. Денисов.