Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СПАДКУВАННЯ
   

СПАДКУВАННЯ

— перехід прав і обов'язків (спадщини) від фіз. особи, яка померла (спадкодавця), до ін. осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦивК України). Здійснюється за законом і за заповітом. Характеризується такими ознаками: для здійснення переходу прав і обов'язків необхідна наявність певного факт, складу, передбаченого нормою спадкового права; єдність прав та обов'язків, що переходять, сприймається як одне ціле, що й пояснює об'єднання їх одним терміном — спадщина чи спадкова маса; всі майнові права, які переходять до спадкоємця у процесі С, мають назву спадкового активу, а сукупність обов'язків — спадкового пасиву; С. має заг. (універсальний) характер, тобто перехід усіх прав відбувається водночас і на підставі одного акта.

Під час С. не можна прийняти одні права, а від інших відмовитися. Усі права та обов'язки переходять від спадкодавця до спадкоємців без участі третього суб'єкта. Завершення С, тобто перехід прав і обов'язків, засвідчується свідоцтвом про право на спадщину, яке відповідно до чинного Закону України «Про нотаріат» (1993, з наст, змінами і доп.) видають держ. нотаріальні контори. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них з визначенням імені та часток у спадщині ін. спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спа дщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦивК).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Крім того, спадкоємець, який прийняв таку спадщину, зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють держ. реєстрацію нерухом. майна.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення 6 місяців від часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбуватися лише після народження дитини. Такий же порядок видачі свідоцтва застосовується щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, в разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фін. установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (ст. 1298). Закон встановлює порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а також підстави визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним за рішенням суду (ст. 1300, 1301).

Літ.: Цивільне право України, т. 1—2. К., 2003.

А. С. Олійник.

 

Схожі за змістом слова та фрази