Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гоо-госс arrow ГОРНО-БАДАХШАНСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ
   

ГОРНО-БАДАХШАНСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ

- у складі Тадж. РСР. Розташована в сх. частині республіки. Утворена 2.І 1925. Пл. 63,7 тис. км2. Нас. 127 тис. чол. (1979, перепис). Поділяється на 6 районів. Центр - м. Хорог.

Природа. Область розташована в межах Паміру. Зх. частина - високогірна країна (хребти Дарвазький, Академії наук з найвищою точкою - Комунізму піком, 7495 м, Ванчський, Язгулемський та ін.), сx.- високе нагір'я (3500-4500 м) з хребтами Заалайським (Леніна пік, 7134 м), Музкольським, Пд.-Алічурським та Пн.-Алічурським. Значне зледеніння (льодовики Федченка - 77 км, Грум-Гржимайла, Гармо, Гандо та ін.). Корисні копалини: золото, вугілля, слюда, молібден, вольфрам, азбест, гірський кришталь; є мінеральні джерела.

Клімат різко континентальний, суворий, особливо на Сх. На вис. до 2000 м пересічна т-ра на Зх.: січня - 7,6°, липня +22,5°, опадів 200-250 мм на рік; на Сх. відповідно - 19,7°, +13°

1 опадів 100-200 мм. Гол. ріки: Пяндж та його притоки -Гунт з Шахдарою, Мургаб, Язгулем, Ванч (бас. Амудар'ї). Найбільші озера: Каракуль і Сарезьке (утворене внаслідок землетрусу 1911). Грунти гірсько-степові, гірсько-лучні та щебенюваті, в сх. частині - високогірні сіроземи та солончакові. Бідна чагарникова, гірсько-степова й пустельна рослинність. Населення. В зх. частині області живуть в основному таджики (91,3%), в східній - киргизи (7,1%), а також росіяни (0,8%) та ін. Пересічна густота населення-2 чол. на 1 км2 (1979). Міськ. населення 14%.

Історія. Тер. Г.-Б. а. о. заселена з давніх часів. Входила до складу д-ви ефталітів (5 ст. н. е.), Тюркського каганату (з 6 ст.) або до сфери впливу Бухарського і Кокандського ханств. У 1885 рос. війська зайняли Сх. Памір. У 1895 за рос.-англ. угодою Бадахшан, всупереч інтересам місц. населення, було розділено: територія на лівому березі р. Пянджу відійшла до Афганістану, а Правобережний Бадахшан приєднано до Бухарського ханства, яке ще 1868 визнало протекторат Росії. Рад. владу встановлено в листопаді 1918, але в грудні 1919 Памір захопили білогвардійці. Остаточно Рад. влада в Бадахшані утвердилась у кін. червня 1920. В січні 1925 в складі Тадж. АРСР (тепер Тадж. РСР) утворено особливу Памірську обл. (у грудні 1925 перейменовано на Г.-Б. а. о.). Внаслідок соціалістичних перетворень трудящі Г.-Б. а. о., минувши стадію капіталістичного розвитку, перейшли від патріархально-феод. відносин до соціалізму. Г.-Б. а. о. нагороджено орденами Леніна (1967), Дружби народів (1972). Господарство. За роки Рад. влади в області створено гірничодобувну пром-сть (видобування кухонної солі, гірського кришталю, золота, вугілля). Є підприємства буд. матеріалів, металообр., по виробн. килимів, взуття, швейних виробів, тваринного масла. Поширені кустарні промисли: в'язання, виготовлення одягу, головних уборів тощо. Поблизу Хорога - ГЕС. Осн. заняття населення - землеробство (на Зх.) та тваринництво (на Сх.). Землеробство переважно поливне, збудовано зрошувальні канали. Вирощують пшеницю, ячмінь, горох, овочі, картоплю. В долинах Пянджу та Ванчу - садівництво, виноградарство та шовківництво.

Тваринництво відгінно-пасовищне. Розводять гіссарських, дарвазьких, киргизьких курдючних овець і кіз (1977 - 340,8 тис. голів), велику рогату худобу, зокрема яків (єдиний в СРСР Булункульський радгосп по розведенню яків, засн. 1945). Частина худоби випасається в Алайській долині (Киргизія). Осн. види транспорту: автомоб. (Сх.-Памірський тракт Ош - Хорог і Великий Памірський тракт Душанбе -Хорог) та повітряний. Культура. В 1977/78 навч. р. в області працювали 264 загальноосв. школи, профес.-тех. уч-ще, медичне уч-ще. Діють 160 масових б-к, 180 клубних закладів, 82 кіноустановки, обл. краєзнавчий музей, театр муз. комедії в Хорозі (1978). Памірський біол. ін-т та біологічна станція АН Тадж. РСР. Виходить обл. газ. "Бадахшоні совєті" ("Радянський Бадахшан") тадж. мовою. Радіомовлення тадж. і рос. мовами. У Г.-Б. а. о. збереглися наскельні зображення, знайдено бронзові бляхи, кинджали з художньо оформленими рукоятками тощо. Розвинуте декоративно-ужиткове мистецтво (різьблення на дереві, вишивання, ткацтво тощо). На тер. Г.-Б. а. о. збереглися руїни великих фортець (1 ст. н. е.). Нар. житло киргизів Сх. Паміру - кругла юрта, крита повстю; таджиків Зх. Паміру - з каменю або цегли-сирцю, прямокутне в плані, без вікон, з плоским перекриттям на дерев'яних стовпах, часто оздоблене різьбленням або розписом. За рад. часу збудовано кам'яні житл. й громад. споруди.

Літ.: Советский Союз. Таджикистан. М., 1968: История таджикского наро-да, т. З, кн. 1 - 2. М., 1964-65; Зелинский А. Н. Древние крепости на Памире. В кн.: Страны и народи Востока, в. З. М., 1964; Ранов В. А., Гурский А. В. Краткий обзор наскальных рисунков Горно-Бадахшанской авто-номной области Таджикской ССР. "Советская этнография", 1966, № 2.

М. Ю. Мамаджанова (природа, господарство).

Горно-бадахшанська автономна областьГорно-бадахшанська автономна областьГорно-бадахшанська автономна область

 

Схожі за змістом слова та фрази