Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow акан-алгон arrow АКЛІМАТИЗАЦІЯ
   

АКЛІМАТИЗАЦІЯ

(від лат. аd - до, при, для і клімат) - пристосування організмів до нових умов середовища, в які вони потрапляють природним шляхом або, частіше, переносяться (свідомо чи випадково) людиною. Це пристосування відбувається під впливом добору природного шляхом зміни генетичної структури виду або лише внаслідок неспадкових змін норми реакції організму. А. може бути частковою або повною. Розрізняють кілька ступенів А. І ступінь А.- здатність деяких однорічних тропічних рослин (баклажан, червоний перець та ін.) розвиватись і плодоносити у культурі або здатність субтропічних і тропічних тварин (напр., австралійський страус) жити цілий рік у зоопарках на відкритому повітрі в умовах помірного клімату. II ступінь А.-здатність переселених рослин або тварин жити постійно в нових природних умовах при ретельному догляді з боку людини (напр., катальпи бігнонієвидної калумній - у дендраріях, садах; нутрії - в місцях, де її підгодовують, захищають від хижаків). III ступінь А.- здатність рослин (клен червоний, бархат амурський та ін.) або тварин

(напр., норка американська) розвиватись і розмножуватись у нових умовах не гірше, ніж місцеві форми. IV ступінь А.- здатність акліматизованого виду розмножуватися швидше в новому місцеперебуванні, причому щільність його населення стає більшою, ніж на батьківщині, і він може навіть витісняти місцеві форми (напр., елодея, колорадський жук в Європі, єнотовидний собака в УРСР тощо). Свідома А. рослин і тварин людиною почалася в глибоку давнину, коли мандрівні племена переносили з собою насіння культурних рослин, приводили приручених або і диких тварин. Розвиток транспортних засобів значно збільшив можливості А. Вона набула таких масштабів, що в деяких місцях, напр. у Новій Зеландії, відбувалася європеїзація флори і фауни. А. має не лише практичне значення (збагачення фауни чи флори певного району цінними в тому чи ін. відношенні видами). Вона може бути використана як метод експериментальних теоретичних досліджень з метою вивчення мікроево-люційних процесів (вплив окремих екологічних факторів на організм, напрями, темпи мікроеволюції тощо). Роботу по інтродукції та А. рослин провадять ботанічні сади, дендропарки, н.-д. установи. Осн. центрами А. тварин є заповідники, заказники, мисливські господарства й зоологічні парки. В УРСР акліматизовано сотні видів рослин: різні плодові і ягідні породи дерев і чагарників, кукурудзу, соняшник та ін. с.-г. культури, а також гіркокаштан, білу та жовту акації, різні види тополі, клена, ясен, бузок, аморфу тощо. Збільшується чисельність завезених видів риб (білий амур, товстолобик), птахів (фазан, кеклик), ссавців (ондатра, олень плямистий, європейський муфлон) та ін. Термін "акліматизація" вживається і щодо людини, яка потрапила в нові для неї і досить відмінні кліматичні умови (напр., Арктики, Антарктики, високогір'я). Див. також Реаклімат изація.

О. Б. Кістяківський.

А. сільськогосподарських тварин. В Рад. Союзі успішно провадиться А. і розселення с.-г. тварин. На Україні, зокрема, акліматизовано багато порід великої рогатої худоби різних напрямів продуктивності: швіцьку, симентальську (батьківщина - Швейцарія), шортгорнську, абердіно-ангуську, герефордську (з Англії), санта-гертруда (з Америки), шароле (з Франції), горбату худобу зебу (з Центр. Азії), чистокровних верхових коней (з Англії), породу овець прекос (з Франції), каракульських овець (з середньоазіатських республік Рад. Союзу) та ін. Використовуючи акліматизовані породи для схрещування з місц. худобою при відповідній селекції та вирощуванні помісей, створили високопродуктивні породи: лебединську породу великої рогатої худоби, асканійську породу овець, миргородську й українську степову білу породи свиней, кілька порід кролів і сільськогосподарської птиці.