Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тім-токо arrow ТІМУР
   

ТІМУР

Тамерлан, Тімурленг (1336, с. Ходжа-Ільгар, поблизу м, Шахрісабза, тепер Сурхандар. обл. Узб. РСР — 18.ІІ 1405, Отрар; поховано в мавзолеї Гур-Емір у Самарканді) — середньоазіатський держ. діяч і полководець. У 1366 Т. у союзі з правителем Балха і Самарканда еміром Хусейном придушив повстання сербедарів. Боротьба за владу, що розгорнулася між Т. і Хусейном, закінчилася перемогою Т., який 1370, вбивши Хусейна, прийняв титул еміра і став єдиновладним правителем Мавераннахру. Столицею д-ви Т. був Самарканд. Унаслідок трьох походів проти Тохта-миша (1389, 1391, 1394—95) Т. розгромив Золоту орду. Здійснював загарбницькі походи в сусідні країни. На кінець правління Т. його д-ва включала Мавераннахр, Хорезм, Хорасан, Закавказзя, Іран і Пенджаб. Похід на Китай, що почався 1404, через смерть Т. було перервано. Див. Тімуриди.