Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СОВІСНИЙ СУД
   

СОВІСНИЙ СУД

- місц. суд. інстанція у Російській імперії. Утв. згідно з «Установленням про губернії» 1775 в губерніях і намісництвах. В Україні почали виникати з 1780. С. с. очолювали судді, а членами були засідателі, яких обирали станові групи (у дворян, справах, міські й розправні; від кожного стану по два) строком на 3 роки і затверджував губернатор або намісник. Кожна пара засідателів брала участь у засіданнях тільки у справах свого стану. Засідання С. с. проводилися за потребою. До компетенції С. с. належали справи, пов'язані з чаклунством, марновір'ям, бродяжництвом, злочинами малолітніх, а також справи про образу батьків дітьми (з 1826). У цив. справах С. с. виконували функцію примирення сторін за допомогою посередників, яких призначали сторони спору. У своїх рішеннях вони не залежали від жодної суд. інстанції, їхню діяльність контролювали губ. прокурор і губ. правління. Вироки і рішення С. с. направлялися для виконання у нижчий земс. суд або городничому, а в крим. справах — губернатору. Рішення С. с. можна було оскаржувати у Вищому С. с, а з 1830 — у сенаті. Згідно з Положенням про штати совісних судів (1852) С. с. було ліквідовано у 18 губерніях, а їх справи передано у місц. суд. палати. В Моск. і С-Петербурзькій губерніях С. с. діяли до 1866. В Україні 1852 ліквідовано Таврійський С. с, а Київський, Волинський, Подільський, Полтавський і Харківський — 1858. Однак посада совісного судді зберігалася, ці судді діяли при палатах карного і цивільного судів. 1866 функції совіс. суддів було передано товаришам (заступникам) голів карної і цив. палат.

Літ.: Гос. учреждения России в XVIII в. М., 1960; Кизеветгер А. Совестные суды при Екатерине II. «Воспитание и правопорядок», 1992, № 1/2; Государственность России, кн. 4. М., 2001.

В. В. Буран.