Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОТАМАН
   

ОТАМАН

— 1) Виб. або призначений ватажок війська, нач. збройного загону в козаків.

Виконував військові, адм., госп. та ін. функції. На Запорізькій Січі в 16—18 ст. обиралися кошові отамани і курінні отамани та призначалися наказні отамани. Відомими кошовими О. були І. Сірко, К Гордієнко, П. Калнишевський. На Гетьманщині в 17—18 ст. О. називали представника козац. адміністрації на м ісцях: городовий О. — у полкових містах; сотенний О. — у сотен, містечках. Існували також О. генеральної і полкової артилерії, О. в охотницьких військах тощо. На Правобережній Україні і в Галичині (18 — поч. 20 ст.) О. називали сільс. старосту.

2) Ватажки деяких сел. повстань у Росії (зокрема, С. Разін), нач. рос. козачих військ (донські козаки обирали військового О.). З 1723 О. призначалися урядом і отримували звання наказного військового О. Адм.-тер. одиниці в козачих областях очолювали окружні, станичні та ін. О. В 19 — на поч. 20 ст. титул О. всіх козачих сил Росії носив цесаревич рос. престолу.

3) Ватажки різних козац. і повстанських формувань в Україні і Росії у рев. період 1917—21. Так, при формуванні полків укр. Вільного козацтва у квіт. 1917 кошовим О. було обрано генерала П. П. Скоропадського. О. називалися керівники повст. груп і загонів: Ю. Тютюнник, М О. Григор'єв, Зелений (Данило Терпило) та ін. В Росії військовими О. часів громадян, війни були генерали цар. армії О. М. Каледін, П. М. Краснов, О. І. Дутов, А. Г. Шкуро.

4) Найвищі держ. і військ, посади в УНР та Укр. Д-ві. За Законом «Про тимчасовий державний устрій Української Держави» від 29. IV 1918 О. іменувався голова уряду. За Гетьманату губерніями управляли кошові О. Титул О. мали високі військ, начальники в армії УНР. Головний О. — найвища військ, посада в армії УНР і військ, титул голови Директорії УНР (1918-20). Водночас в Укр. Д-ві та УНР з серп. 1918 по верес. 1919 у ряді міст України (Києві, Одесі та Миколаєві) діяли органи міського самоуправління — отаманства міські на чолі з міськими О., які виконували владні функції кол. градоначальників. У частинах Укр. січових стрільців і Укр. галицькій армії 1914—19 О. — військ, звання, рівнозначне чину майора.

5) В СРСР у 20—30-х рр. виборні розпорядники у пром. об'єднаннях на Пд. Сх. та Пд. країни, риболовецьких артілей на Уралі та артілей примор. районів промислів.

Літ.: Ригельман А. И. История, или Повествование о Донских казаках... «Чтения в Обществе истории древностей российских», 1846, № 3—4; Яворницький Д. І. Історія запороз. козаків, т. 1—3. К., 1990—91; Історія Укр. війська, т. 1—2. Л., 1993; Шерер Ж.-Б. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії. К., 1994; Папакін Г. Отаман Вільного козацтва. «Історія України», 2000, № 22.

Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази