Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КУПЕЦТВО
   

КУПЕЦТВО

— соціальний стан, який займався переважно обміном і торгівлею, іноді лихварством. Виникло у глибокій давнині одночасно з поділом п раці й появою обміну в давніх цивілізаціях (Єгипет, Вавилонія, Індія, Китай). В умовах т. з. азіатського способу в-ва К. значною мірою було пов'язане з держ. владою, іноді виступало як агент д-ви, здійснюючи торг, та лихвар, операції від імені д-ви (тамкарі у Вавилонїї). Значного розвитку набуває К. у Середземномор'ї (Фінікія, Давня Греція, Давній Рим). Тут широко розвивається мор. торгівля. У період раннього Середньовіччя торгівля і пов'язаний з нею розвиток К. розповсюджуються в Арабському халіфаті, де, поряд з морською, виникає караванна торгівля. У цей час з'являється Великий шовковий шлях — важлива міжнар. торг, комунікація.

У Середні віки чільне місце у міжнар. торгівлі здобувають італ. торгові міста-республіки (Венеція, Генуя, Флоренція та ін.) з їх могутнім торг, патриціатом. Тоді ж виникають численні торг, союзи із своїми флотами, збройною силою, містами-факторіями (Ганзейський союз та ін.). Для середньовіч. сусп-ва характерним є виділення К. в особливий стан, який, у свою чергу, поділявся на окр. групи — гільдії, сотні. У Росії К. поділялося на розряди — «гості», «гостинна сотня», права яких визначалися спец, статутами. В епоху великих геогр. відкриттів під час колонізації Нового світу виникають могутні колоніальні торг, компанії — «ост-індські», «американські» — Англії, Голландії, Франції, які відіграли значну роль у колонізації Індії, Пд. Америки, Пд.-Сх. Азії.

Розвиток К. викликав появу торг, права. В 11— 12 ст. під час домінування у мор. торгівлі італ. торг, міст-республік набуває розвитку корпоративне купецьке право, подібне до корпоративного феодального ленного права. Для вирішення справ, які випливали із спорів у торг, відносинах, вибиралися спец, консули. їхні рішення заносилися до спец, книг — статусів, котрі використовувалися далеко за межами Італії. У цей період складаються збірники звичаєвого мор. права: «Consolato del таге» («Морське консульство», італ.) — приват, збірник, який діяв на Середземному морі; «Списки Олерона», франц., використовуваний в Атлантичному океані. На півночі Європи ганзейськими та ін. купцями застосовувалося вісбійське морське право.

Починаючи з 15 ст. значну роль у формуванні торг, права відіграє корол. влада Франції, яка всебічно сприяла торгівлі. За Людовіка XIV з ініціативи його міністра і суперінтенданта комерції та навігації Ж. Б. Кольбера торг, право кодифікується, і 1673 з'являється Ордонанс про торгівлю, а 1681 — Морський ордонанс. 1807 у Франції приймається торг, кодекс, який включав у себе як власне торгове, так і мор. право. У Німеччині до прийняття цив. кодексу важливе значення мав торг, кодекс 1861. У Давній Русі К. виникає у 10 ст. в таких центрах, як Київ і Новгород, про що свідчать повідомлення арабів (Ібн-Фадлан), відомі договори Русі з греками, «Руська Правда». У Новгороді К. було найбільш впливовим станом, визначаючи великою мірою і сам статус міста-республіки («Господін Великий Новгород»). У Новгород, землі діяльність К. визначалася Новгородською і Псковською судними грамотами, а також корпоративними статутами. В Росії К. не виділялося в окр. стан і разом з ремісниками та дрібними торговцями входило до складу посадських людей. Верхівку К. влада нерідко використовувала для торг, операцій від імені д-ви (продажу казенного хутра, закупок для казни). Православне К. Речі Посполитої зазнавало утисків, про що свідчать численні скарги укр. правосл. міщан до польс. уряду. На поч. 19 ст. старе, гільдієве, К. Росії занепадає і .водночас помітно зростає К. за рахунок торг, діяльності селян-промисловиків. 1812 на прохання поміщиків, які відпускали на промисли оброчних селян, відпущеникам були надані торг, права нарівні з гільдієвим К. Спроби підтримати гільдієве К. шляхом обмеження торгівлі селян у містах (реформа Канкріна, 1824) успіху не мали. 1863 доступ у К. було відкрито для усіх станів за умови щоріч. сплати гільдійного збору (перша гільдія — 500 рублів, друга — 150). К. як стан існувало в Росії до 1917.

Літ.: Кулишер и. М. Очерк истории рус. торговли. Пг., 1923; Ключевский В. О. История сословий в России. В кн.: Ключевский В. О. Сочинения, т. 6. М, 1989; Бродель Ф. Матеріальна цивілізація. Економіка і капіталізм. XV-XVIII ст., т. 2. К., 1997.

Л. М. Маймескулов.

 

Схожі за змістом слова та фрази