Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
   

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

- в Україні один з основних непрямих податків. Його справляння регулюється Законом «Про податок на додану вартість» (1997, з наст, змінами і доп.).

Платниками податку є: особа, чий обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх 12 календ, місяців перевищував 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній тер. України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі, коли такі фіз. особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з зак-вом; особа, яка здійснює на митній тер. України підприєм. діяльність з торгівлі за готівку, незалежно від обсягів продажу, за винятком фіз. осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринк. збору; особа, яка на митній тер. України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну тер. України; особа, відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізнич. тр-ті; особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням цих послуг та отриманих (понесених) ін. особами, що перебувають у підпорядкуванні такої особи.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній тер. України, в т. ч. операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди {лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на митну тер. України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання та споживання на митній тер. України, в т. ч. операції з ввезення (пересилання) за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки; вивезення (пересилання) товарів за межі митної тер. України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної тер. України.

Законом «Про податок на додану вартість» визначено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування. Це операції з: надання послуг страхування та перестрахування; оплати вартості держ. платних послуг, які надаються фіз. або юрид. особам органами виконавчої влади і місц. самоврядування; виплат зарплати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, ін. грошових або майнових виплат фіз. особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страх, фондів; надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошей за договорами позики, депозиту, вкладів, страхування або доручення тощо. Законом встановлено також порядок визначення бази оподаткування при здійсненні різних операцій, а також перелік операцій, звільнених від оподаткування. Ставка податку для переваж, більшості операцій становить 20 % бази оподаткування. Для деяких видів операцій встановлено нульову ставку: з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної тер. України; з продажу робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної тер. України; з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздріб, торгівлі, які розташовані на тер. України в зонах митного контролю (безмит. магазинах) та ін. Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договір, (контрактними) цінами з дод. нарахуванням ПДВ. Платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну або товар, чек чи ін. розрахунковий або платіж, документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу. Оформлення мит. декларації у деяких випадках прирівнюється до подання податкової накладної.

Реєстр платників податку веде Державна податкова адміністрація України. Особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивід, податковий номер, що використовується для справляння податку. Кожен суб'єкт оподаткування повинен зареєструватися як платник податку. Орган держ. податкової служби зобов'язаний видати платнику свідоцтво про реєстрацію. Платники податку несуть відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення і внесення податку до бюджету. Контроль за нарахуванням та внесенням податку до бюджету здійснюють органи держ. податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України — органи Державної митної служби України.

Н. В. Воротіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази