Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРАВОЗДАТНІСТЬ
   

ПРАВОЗДАТНІСТЬ

— здатність осіб фізичних і осіб юридичних бути носіями відповід. прав та обов'язків. Уперше положення про П. зафіксовано у Франц. цив. кодексі 1804, згодом у Цив. уложенні Німеччини 1900. Нині відповідні положення включено до цив. та ін. зак-ва більшості держав. В Україні, зокрема, цивільну П. передбачено Цив. кодексом (ст. 25), де зазначається, що здатність мати цив. права і обов'язки визнається однаковою мірою за всіма фіз. особами. П. фіз. осіб є загальною. Цив. П. виникає у момент народження фіз. особи і припиняється у момент її смерті (ст. 25). У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Крім того, у випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цив. права та обов'язки пов'язується з досягненням фіз. особою певного віку. Всі фіз. особи рівні у здатності мати цивільні права та обов'язки (ст. 26). Фіз. особа має всі особисті немайн. права і здатна мати всі майн. права, встановлені Конституцією України, ЦивК, ін. законом. Фіз. особа здатна мати ін. цив. права, що не встановлені Конституцією, ЦивК, ін. законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам сусп-ва. Фіз. особа здатна мати обов'язки як учасник цив. правовідносин. Правочин, що обмежує можливість фіз. особи мати не заборонені законом цив. права і обов'язки, є нікчемним (ст. 27 ЦивК). Прав, акт Президента України, органу держ. влади, органу влади АР Крим, органу місц. самоврядування, їх посад, і служб, осіб не може обмежувати можливості фіз. особи мати не заборонені законом цив. права та обов'язки, крім випадків, коли такі обмеження передбачені Конституцією (ст. 27 ЦивК). П. юридичної особи відрізняються від П. фіз. особи, хоча юрид. особа здатна мати такі самі цив. права та обов'язки, як і фіз. особа. Якщо П. фіз. особи виникає від моменту її народження, то П. юрид. особи — від моменту її утворення і припиняється від моменту внесення запису до Єдиного держ. реєстру про припинення юрид. особи. Юрид. особа вважається утвореною з дня її держ. реєстрації (ст. 87 ЦивК).

Юрид. особа може бути обмежена у цив. П. лише за рішенням суду (ст. 91). Окр. видами діяльності, перелік яких визначається законом, вона може займатися після одержання спец, дозволу (ліцензії). Юрид. особа не здатна мати такі права і обов'язки, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91). Юрид. особа набуває цив. прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих док-тів та закону (ст. 92). У різних галузях права П. може мати різні вияви. Але її заг. принципи є незмінними. Розрізняють П. загальну, П. галузеву і П. специфічну. Загальна П. — це принципова можливість особи мати будь-які права та обов'язки з тих, що передбачені зак-вом. Галузева П. дає можливість набувати права і обов'язки в тих чи ін. галузях права (напр., шлюбна П., трудова П.). Специфічна П. (посадова, професійна) — це П., при якій необхідні спец, знання, талант (напр., для судді, лікаря, артиста тощо).

Літ.: Братусь С. Н. Субъекты гражд. права. М.. 1950; Цив. право України, кн. 1. К., 1999.

Я. М. Шевченко, Н. М. Оніщенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази