Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМЛЯ
   

ЗЕМЛЯ

— 1) У широкому тлумаченні — земна куля, окрема планета Сонячної системи. Під поняттям «Земля» розуміється не тільки її поверхня, а й усе, що на ній розміщене та нерозривно з нею пов'язане (води, ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ та надра). 3. у цілому задовольняє весь комплекс раціональних потреб усіх жителів планети. Як об'єктивна реальність вона має природне походження, є результатом багатовікового еволюційного розвитку природи, належить усьому людству. 2) Природний ресурс, що є об'єктом зем. відносин. Становить частину природ, середовища органічної, тісно взаємопов'язаної сукупності всіх природ, компонентів. 3. — це такий природ, компонент, який не відокремлений від ін. ресурсів, не вилучений з довкілля, а органічно з ним зв'язаний, взаємодіє з водою, повітрям, росл, і твар, світом, ін. природними ресурсами. 3. виступає осн. засобом в-ва в сільс. та ліс. г-вах, який у цих галузях нічим не можна замінити. Вартість 3. визначається за спец, методикою і має назву нормат. ціни, грош. оцінки. Природні властивості 3. залишаються стабільними. На відміну від речей (майна) 3. не може ні зменшуватись, ні збільшуватись. Однією з найважливіших ознак 3. є її абс. нерухомість, оскільки вона не може бути перенесена в ін. місце. Цей природ, об'єкт становить єдине місце життєдіяльності людей та середовище знаходження всіх живих організмів і є частиною екосистеми. У процесі взаємодії сусп-ва із 3. воно використовує необхідні для забезпечення своєї життєдіяльності різноманітні природні речовини і фактори. Кожний індивід, як і вся світ, спільнота, тільки тоді може продовжити своє існування, коли його оточуватиме сприятливе природне довкілля. 3. не лише складний природ, об'єкт; вона виконує ряд ін. функцій (політ., екон., соціальні, екол. тощо). Окр. сфери сусп. відносин, пов'язаних із 3., становлять юрид. аспект її вивчення та дослідження, оскільки регулюються приписами різних галузей права: держ., адм., фін., агр., екол. та ін. Специфіка сусп. відносин зумовлена особливостями 3., стосовно якої вони складаються. 3. обмежена в просторі, її площа чітко фіксована і не може бути збільшена людьми залежно від їх потреб. 3. характеризується стійкою природною неоднорідністю. Це зумовлює диференціацію її правового режиму залежно від категорійності земель, окр. угідь та ін. особливостей.

Найістотніші властивості 3. як природ, об'єкта і як об'єкта правового регулювання забезпечують зем. правові норми. Відносини у сфері володіння, користування та охорони 3. регулюються зем.-правовими нормами, правовою формою яких в Україні є Земельний кодекс України.

3. як об'єкт правової регламентації законод. шляхом виділена з числа ін. природ, об'єктів з урахуванням її ролі і функцій. Конституція України 1996 визначила її як осн. нац. багатство, що перебуває під особливою охороною д-ви (ст. 14).

Див. також Земельне право.

3) Суб'єкт федеративного устрою окр. держав,

зокрема Австрії та Німеччини.

Літ.: Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы зем. отношений в совр. условиях. X., 1998; Титова Н. Земля як об'єкт правового регулювання. «Право України», 1998, № 4

М. В. Шульга.

 

Схожі за змістом слова та фрази