Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
   

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

- стадія крим. і цив. процесів, під час якої вищий суд за касац. і окр. поданнями прокурора та касац. і окр. скаргами ін. учасників процесу перевіряє законність і обгрунтованість суд. вироків, ухвал і постанов у крим. справах, суд. рішень і ухвал у цив. справах, які ще не набули чинності, і вживає заходів до усунення порушень закону, допущених судом першої інстанції, а в крим. справах — ще й органами поперед, розслідування. У крим. процесі відповідно до ст. 261 Кримінально-процесуального кодексу України, яка передбачає рівність прав учасників суд. розгляду, і ст. 347 цього ж кодексу подати касац. скаргу на вирок суду мають право всі учасники суд. розгляду. До їх числа включаються: засуджений, його захисник і законний представник; потерпілий та його представник; цив. позивач, цив. відповідач та їх представники — в частині цив. позову; виправданий — у частині мотивів і підстав виправдання. Право подання касац. скарги на вирок суду не поширюється на громад. обвинувача і громад, захисника. У цив. процесі оскаржити суд. рішення мають право сторони та ін. особи, які брали участь у справі. Прокурор має право внести на суд. вирок у крим. справі і суд. рішення у цив. справі касаційне подання (ст. 347 КПК, ст. 289 Цивільного процесуального кодексу України).

Не підлягають касац. оскарженню вироки, ухвали і постанови в крим. справах, рішення і ухвали у цив. справах, які винесені ВС України, а також рішення районних, міських, міжрайонних (окружних) судів за скаргами на неправильності у списках виборців та на дії органів і посад, осіб у зв'язку з накладенням адм. стягнень. На них не може бути внесено касаційне подання прокурором (ч. 5 ст. 347, ч. 4 ст. 354 КПК, ст. 290 ЦПК).

Касац. скарги і подання вносяться через суд, який постановив вирок, протягом 7 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, — протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку; у цив. процесі — через суд, який вирішив справу, — протягом 10 днів з наст, дня після оголошення рішення, а в разі оголошення лише резолютивної частини рішення — з дня, наступного після того, який призначено судом для ознайомлення з мотивованим рішенням (ст. 348, 350 КПК, ст. 209, 291, 293 ЦПК). У разі пропущення строку на касац. оскарження з поважних причин (тяжка хвороба, несвоєчасне виготовлення протоколу суд. засідання тощо) він може бути відновлений судом, який постановив вирок, або касац. інстанцією (ст. 351 КПК). Касац. інстанціями є: суд. колегії у крим. справах і суд. колегії у цив. справах ВС АР Крим, обласних, Київ, і Севастоп. міських судів щодо вироків і рішень районних (міських), міжрайонних (окружних) судів; Суд. колегія у крим. справах і Суд. колегія у цив. справах ВС України — щодо вироків і рішень ВС АР Крим, обласних, міжобласних, Київ, і Севастоп. міських судів; військ, суд регіону чи Військ.-Мор. Сил

України — щодо вироків і рішень військ, судів гарнізонів; Військ, колегія ВС України — щодо вироків і рішень військ, судів регіонів, Військ.-Мор. Сил України (ст. 357 КПК, ст. 289 ЦПК). До розгляду справи касац. інстанцією учасник крим. чи цив. процесу має право змінити, доповнити або відкликати свою скаргу чи подання (ст. 353 КПК, ст. 299 ЦПК). У разі подання скарги або внесення подання на вирок суд першої інстанції сповіщає про це суб'єктів касац. оскарження, інтересів яких стосується скарга чи подання, і пояснює їм право ознайомитися у суді зі скаргою чи поданням і подати свої заперечення, які приєднуються до справи (ст. 349 КПК). У цив. процесі особам, які брали участь у справі, надсилається копія скарги чи подання (ст. 294 ЦПК). Аналогічний порядок передбачено законом для подання окр. скарг і внесення окр. подань на ухвали і постанови суду (ст. 354 КПК). Про день розгляду справи у касац. інстанції прокурора та ін. учасників процесу повідомляє суд першої інстанції. Крім того, касац. інстанція не пізніше як за три дні (у цив. процесі — за один день) до суд. засідання вивішує оголошення про час і місце розгляду справи. Дату розгляду в суді касац. інстанції призначає суд першої інстанції. У разі особливої складності сп рави касац. інстанція може перенести її розгляд з обов'язковим повідомленням про це учасників процесу. Учасники процесу мають право з'явитися у суд. засідання, і касац. інстанція зобов'язана допустити їх до розгляду справи та надати можливість дати пояснення у справі (ст. 358, 358і КПК, ст. 291і, 297, 298 ЦПК). Касац. інстанція розглядає справу у відкритому суд. засіданні (ст. 20, 359 КПК, ст. 10 ЦПК).

Суд касац. інстанції, перевіряючи за наявними у справі і додатково поданими учасниками процесу матеріалами справи законність і обгрунтованість вироку суду першої інстанції у крим. справі чи рішення у цив. справі, не зв'язаний доводами касац. скарги чи подання і перевіряє справу в повному обсязі: щодо всіх засуджених, у т. ч. тих, які скарг не подали і щодо яких не внесено касац. подання у крим. справі (ст. 363 КПК), як в оскарженій, так і в неоскарженій частині рішення, а так само щодо осіб, які не подали скарг у цив. справі (ст. 310 ЦПК). За результатами розгляду справи суд касац. інстанції має право винести одне з таких рішень (ст. 364 КПК, ст. 311 ЦПК): залишити вирок чи рішення суду першої інстанції без змін, а касац. скаргу чи касац. подання без задоволення; скасувати вирок чи рішення суду і повернути справу на новий розгляд, а в крим. справі — ще і на нове розслідування; скасувати вирок чи рішення суду і закрити справу; внести зміни до вироку чи рішення суду. У цив. справі суд касац. інстанції має право також постановити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд, якщо у справі не вимагається збирання або дод. перевірки доказів, обставини справи встановлені судом першої інстанції повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права. При розгляді крим. справи в касац. порядку суд може пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин, але не має права посилити покарання, а так само застосувати закон про більш тяжкий злочин. Вирок може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або за м'якістю покарання лише у випадках, коли на цих підставах вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий (ст. 365 КПК). Тільки за поданням прокурора, скаргою потерпілого або виправданого може бути скасовано ви-правдальний вирок суду (ст. 366 КПК). Підставами для скасування або зміни вироку в касац. порядку є: однобічність або неповнота дізнання попереднього чи суд. слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактич. обставинам справи; істотне порушення крим.-процес, закону; неправильне застосування крим. закону; невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 367 КПК). Дещо відрізняється перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цив. справі: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або норм процес, права (ст. 312 ЦПК).

Скасовуючи вирок чи рішення і повертаючи справу на новий розгляд, суд касац. інстанції у своїй ухвалі повинен вказати, які саме порушення закону призвели до скасування вироку чи рішення, які обставини і яким чином підлягають з'ясуванню під час нового розгляду (ст. 378 КПК, ст. 318 ЦПК). Ці вказівки обов'язкові для суду першої інстанції при повтор, розгляді крим. чи цив. справи, а також для органу поперед, розслідування при дод. розслідуванні крим. справи. Проте суд касац. інстанції не має права у своїх вказівках встановлювати або вважати доведеними факти (обставини), що не були встановлені у вироку чи рішенні суду або відкинуті ним; вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення (у крим. справі), про достовірність чи недостовірність того чи того доказу і про перевагу одних доказів над іншими; про те, яка має бути застосована норма матеріального права і яке рішення має бути постановлене при новому розгляді цив. справи, а в крим. справі — про застосування судом першої інстанції того або іншого крим. закону і про міру покарання (ст. 376 КПК, ст. 319 ЦПК). Це пояснюється тим, що після скасування вироку чи рішення крим. або цив. справа підлягає розглядові в заг. порядку. Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції допускається тільки за умови, якщо перший вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за касац. поданням прокурора чи за скаргою потерпілого, а також коли при новому розслідуванні справи після скасування вироку буде встановлено обставини, що свідчать про вчинення обвинуваченим більш тяжкого злочину. Вдруге винесений вирок може бути оскаржений або на нього може бути внесено подання на заг. підставах (ст. 377 КПК). Окр. скарги та окр. подання на ухвали і постанови в крим. справах і на ухвали в цив. справах касац. інстанція розглядає у такому ж порядку, як і касац. скарги та подання на вироки і рішення суду (ст. 383 КПК, ст. 325 ЦПК).

Літ.: Морщакова Т. Г., Петрухин И. Л. Оценка качества суд. разбирательства (по угол, делам). М., 1987; Проверка законности и обоснованности приговоров (сравн.-правовое исследование). К., 1991; Штефан М. Й. Цив. процес. К., 1997; Михеєнко М. М, Шибіко В. П., Дубинський А. Я. Наук.-практ. коментар Крим.-процес, кодексу України. К., 1999; Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Крим, процес України. К., 1999.

В. П. Шибіко.

 

Схожі за змістом слова та фрази