Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow радіс-рама arrow РАДЯНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
   

РАДЯНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

— одна з основних форм національно-державного устрою багатонац. радянської держави. Об'єднує суб'єктів федерації — союзні або авт. республіки, має як федеративні (загальносоюзні) органи влади, управління, оборони тощо, так і відповідні органи окремих суб'єктів федерації. Розмежування компетенції між Р. ф. і її суб'єктами визначено Конституцією СРСР і конституціями союзних республік. У Р. ф. встановлено єдине союзне громадянство і громадянство союзних республік (див. Громадянство радянське). Першою федеративною соціалістичною двою була РСФРР (тепер Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка), проголошена в січні 1918 на 3-му Всерос. з'їзді Рад. Уже в роки громадян. війни склався політ., військ., госп. і дипломатичний союз усіх рад. республік. ЗО.ХІІ 1922 на Першому з'їзді Рад СРСР проголошено створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Найважливіша особливість Р. ф. полягає в тому, що вона є соціалістичною федерацією, створеною на базі Радянської влади при керівній ролі КПРС. її сутність полягає в тому, що держ. влада належить трудящим кожної союзної республіки, а держ. керівництво — робітничому класові. Будучи соціалістичною за своїм характером, Р. ф. докорінно відрізняється від усіх бурж. федерацій. Вона побудована на основі таких визначених В. І. Леніним найважливіших принципів, як соціалістичний інтернаціоналізм, національно-тер. принцип поділу держави, добровільність об'єднання, рівноправність членів федерації, демократичний централізм. Р. ф. існує у двох формах. Вищою її формою є Союз PCP, який уособлює держ. єдність рад. народу, згуртовує всі нації й народності з метою спільного будівництва комунізму. Другою формою Р. ф. є федерація, заснована на автономії (напр., РРФСР). В утворенні автономних радянських соціалістичних республік, автономних областей, автономних округів, як і союзних республік, дістав свій вияв політ. розвиток визволених революцією від нац. і соціального гноблення націй і народностей. В умовах Р. ф. склалася нова істор. спільність людей— радянський народ, побудовано розвинуте соціалістичне суспільство. Всебічний розвиток у нерозривній єдності союзної і нац. державності на основі ленінських принципів демократичного централізму і соціалістичного федералізму забезпечує постійне нарощування матеріального і духовного потенціалу кожної республіки і його макс. використання для гармонійного розвитку всієї країни.

Залежно від конкретних умов і завдань соціалістичного і комуністичного будівництва на кожному етапі розвитку Союзу PCP досягалося найраціональніше з погляду його інтересів визначення компетенції СРСР і союзних республік. Зростання інтернаціоналізації сусп. життя країни в сучас. умовах, удосконалення єдиного народногосп. комплексу, посилення соціальної однорідності суспільства, становлення його безкласової структури, прогресуюче зближення націй і народностей на базі єдності політ. і екон. системи викликали необхідність зміцнення насамперед союзних засад Рад. федеративної д-ви. Це знайшло відображення в новій Конституції СРСР, яка разом з тим розширила й суверенні права кожної союзної радянської соціалістичної республіки.

Літ.: В. И. Ленин, КПСС о Советском многонациональном государстве. М., 1981; Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік. К., 1982; Брежнєв Л. І. Ленінським курсом, т. 4. К., 1974; История национально-государственного строительства в СССР, т. 1—2. М., 1979; Златопольский Д. Л. СССР — федеративное государство. М., 1967; Бабій Б. М. Союз PCP і роль України в його утворенні. К., 1972.

А. П. Таранов.

 

Схожі за змістом слова та фрази