Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПРАВО КОРИСТУВАННЯ
   

ПРАВО КОРИСТУВАННЯ

- юридично забезпечена можливість власника одержувати з належного йому майна корисні властивості для задоволення своїх особистих і майн. потреб. Є складовим елементом права власності. Тісно пов'язане з правом володіння: без володіння речами, тобто без їх фактич. утриманн я, неможливо здобути їх корисні властивості. П. к. є одним з повноважень власника і здійснюється ним у межах, установлених законом. Власник має право використовувати належне йому майно для здійснення будь-якої діяльності, в т. ч. господарської, за умови, що ця діяльність не суперечить законові. Власникові належить право на результати госп. використання майна (продукцію, доходи тощо). П. к. може належати особі, яка не є власником: на підставі закону — право повного госп. відання, право оперативного управління (ст. 37 і 39 Закону України «Про власність» 1991), право госп. відання, право операт. управління, право операт. використання майна (ст. 136, 137 та 138 ГПК України); на підставі договору — договір майнового найму (оренди), договір прокату, договір найму (оренди) житла, договір позички, договір безоплатного користування майном, договір лізингу тощо. Власник у здійсненні П. к. належним йому майном обмежений заг. вимогами закону, а правомочності ін. користувачів мають ще й спец, обмеження — встановлені власником або такі, що випливають з призначення майна чи статут, завдань користувача. П. к. регулюється ЦивК України, Законом України «Про власність» (1991, з наст, змінами і доп.) та ін. нормат. актами.

Літ.: Право собственности в Украине. К., 1996; Підопригора О. А. Основи рим. приват, права. К., 1997; Гражд. право, ч. 1. М., 1998; Право власності в Україні. К., 2000.

І. Ф. Севрюкова.

 

Схожі за змістом слова та фрази