Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА
   

АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА

- один з напрямів науки крим. права. Виникнення А. ш. пов'язують з кн. «Злочинна людина у її стосунку з антропологією, юриспруденцією та тюрмознавством» Ч. Ломброзо (1876). Ставлячи під сумнів слушність індетермініст, поглядів класичної школи крим. права, італ. учений твердив, що злочинність — явище природне і вічне, пов'язане з органіч. виродженням, яке негативно впливає на психіку злочинця. Об'єктивна її причина — в особі злочинця, його антропологічних (від грец. âvûpwrcoç — людина і грец. Лоуюцос — судження, звідси назва школи) ознаках, які можуть мати анатом., фізіол. та психологічну природу.

Залежно від того, яка ознака превалює, можна виділити різні групи злочинців. їх, за Ч. Ломброзо, п'ять: а) природжені (найбільше — близько 40 %; як правило, вони неви-1 правні); б) душевно хворі; в) звичні (злочини чинять під тиском внутр. причин, зовн. об-1 ставин, моральної нестійкості); г) пристрасні (наявність неврозів, частий стан афекту); д) випадкові (не наділені потягом до злочинів, чинять їх під впливом зовн. причин і приводів; це жертви обставин, т. з. криміно-лоїди).

Оскільки біол. неповноцінність і природжені властивості людини зумовлюють, на думку І прихильників А. ш., фатальну неминучість! скоєння людиною злочину, вони силкувалися довести непотрібність інститутів вини, осудності, покарання. Натомість пропонувалися: заходи медико-корекційні, ізоляційні, елімінаційні (кастрація, стерилізація, смертна кара, заслання на безлюдні острови, довічне ув'язнення тощо); можливість застосування заходів безпеки ще до скоєння конкр. злочинного діяння, коли не вина особи і тяжкість вчиненого нею протиправного діяння обумовлювали б підставу і міру відповідальності за вчинене, а встановлені спеціалістами властивості особи, які свідчать про її небезпеку для публіч. порядку. Ці положення мали ненаук. характер і означали, по суті, відмову від законності у боротьбі із злочинністю. Крайнощів А. ш. певною мірою намагались уникнути її прибічники Е. Феррі («Кримінальна соціологія», 1881) та Р. Гарофало («Кримінологія», 1885). Ідеї ломброзіанства про наявність злочинних рас сприйняли фашист, режими, передусім у Німеччині, де під час 2-ї світ, війни планомірно винищувалися т. з. біологічно неповноцінні раси і народи. А. ш. утвердила в крим. праві ідею вивчення особи, але зробила це так, що, по суті, ігнорувала її діяння. С. С. Яценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази