Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow петре-пир arrow ПЕТРИКІВКА
   

ПЕТРИКІВКА

— селище міського типу Царичанського р-ну Дніпроп. обл. УРСР. Розташована на р. Чаплинці (басейн Дніпра), за

19 км від залізнич. ст. Баловка. 5,3 тис. ж. (1981). П. виникла 1756, селище міського типу — з 1957. У П.— ф-ка худож. виробів "Дружба", мол. з-д, комбінат побутового обслуговування, рибне господарство, міжколг. буд. організація. Профес.-тех. уч-ще, 5 заг.-осв. та музична школи, філіал Дніпроп. худож. дитячої школи; лікарня, поліклініка. Будинок культури, клуб, П.— відомий осередок нар. мистецтва. Майже з часу свого заснування була важливим торговельним центром, де тричі на рік збирався ярмарок (місцеві майстри продавали розмальовані вироби з дерева — скрині, народні муз. інструменти, сани та віялки). Образотворчі мотиви розпису виявлялись і в народних картинках. П. уславилася також своїми вишивками, килимами і вибійчаними тканинами. Петриківський розпис розвивався у вигляді настінного розпису та декору на речах хатнього вжитку, на господарських речах (сіялки, сани тощо). На поч. 20 ст. у зв'язку з попитом на хатні настінні розписи тут почали виготовляти і паперові "мальовки": рушники, килими й деталі арх. декору (стрічки і квітки для комина, "лиштви" для сволоків і полиць мисників) для оздоблення інтер'єру хати. Характерним для мистецтва П. є рослинний квітковий орнамент, що продовжує традиції укр. барокко. За радянського часу в П. особливо розвинувся декоративний розпис на дереві, пресованій тирсі (підлаковий розпис); сформувалася станкова декоративна графіка як новий вид нар. мистецтва. Тут 1936— 41 існувала школа декоративного малювання, в якій композицію петриківського орнаменту викладали Т. Пата і її дочка В. Кучеренко. Петриківський розпис (йому притаманна ажурність та чітка графічність декору, яскравість барв) вийшов за межі окремого осередку. Сформувалась худож. школа, яка згодом набула великого поширення. Серед майстрів нар. творчості (уродженців П.) — митці старшого покоління: М. Тимченко, П. Глущенко, В. Павленко, Г. Павленко-Черниченко, 3. і Т. Кудіш, В. Клименко-Жукова, твори яких стали всесвітньовідомими. З 1958 в П. діє філіал Дніпропетровської дит. худож. школи; цього ж року при артілі вишивальниць "Вільна селянка" (нині фабрика худож. виробів "Дружба") відкрито цех підлакового розпису, де виготовляють скриньки й декоративні тарілки з пресованої тирси, розписані олійними фарбами. З 1970 діє експериментальний цех петриківського декоративного розпису при Дніпроп. худож.-виробничому комбінаті, до виробів якого належать декоративні панно, написані на папері яєчною темперою, точені з дерева розмальовані декоративні вази, тарілки, кухлі, цукерниці, яйця-мальованки тощо. Серед майстрів підлакового розпису — В. Соколенко, Г. Ісаєва-Шаповал, В. Глущенко, А. Пікуш. Крім цього, петриківські майстри Ф. Панко, Н. Шулик, Н. Турчин, В. Статива, С. Глущенко, В. Панко, О. та І. Скицюк, 3. Кудіш, У. Скляр, Т. Самець працюють за спец. замовленнями над настінними розписами громад. споруд (святковий зал у Будинку художників, 1978; хол і естрада в готелі "Либідь", 1980; магазин "Казка", 1980; деякі павільйони ВДНГ УРСР, 1981; всі —у Києві), оформлюють зарубіжні виставки за замовленням Торговельної палати (Лос-Анджелес, 1977; Лейпціг, 1978; Будапешт, 1979; Загреб, 1980; Алжір, 1981). Виставки творів петриківських майстрів влаштовувалися на Кіпрі, в Канаді, Японії, Франції, Угорщині та ін. Іл. див. також до ст. про окремих художників.

Літ.: Глухенька Н. О. Петриківські декоративні розписи. К., 1965; Глухенька Н. О. Петриківські розписи. Альбом. К., 1973.

Н. О. Глухенька.

Петриківка - leksika.com.ua