Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УНІЯ
   

УНІЯ

(польс. unia, від пізньолат. unio — єдність, єднання) — 1) Форма об'єднання, союзу держав. Розрізняють два види У.: реальну (органічну) та особисту (персональну). Реальна У. виникає внаслідок злиття кількох держав в одну на підставі договору або одно-стор. акта більш могутньої д-ви. Реальна У. характеризується наявністю єдиних найважливіших органів держ. влади. Об'єднані в реальну У. д-ви виступають як єдиний суб'єкт міжнар. права. Прикладами реальної У. була Шведсько-Норвезька У. (1815-1905) та Австро-Угорська У. (1867—1918). У формі реальної У. було укладено і Люблінську унію 1569 між Польщею та Литвою. Іноді прикладом реальної У. вважають Сирійсько-Єгипетське об'єднання в 1958—61. Особиста У. виникає тоді, коли внаслідок ди-наст. зв'язків і порядку престолонаслідування одна й та сама особа стає монархом кількох держав. Особиста У. — таке об'єднання держав, за якого кожна д-ва зберігає свої органи влади та управління і продовжує залишатися самост. суб'єктом міжнар. права, включаючи право вступати у відносини з ін. д-вами незалежно від У. Особиста У. існувала між Англією та Ганновером (1714—1838), Нідерландами та Люксембургом (1815—90). 2) Форма об'єднання церков (церковна У). Такими є, напр., об'єднання православної і католицької церков на умовах визнання правосл. церквою зверхності папи римського, але збереження власних обрядів і богослужіння нац. мовою (див. Брестська церковна унія 1596).

К. О. Савчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази