Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
   

ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

— діяльність суб'єктів крим. процесу по збиранню, перевірці та оцінці доказів і їх процес, джерел, а також по формулюванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обгрунтування. Як об'єктивна істина в цілому, так і окр. факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом крим.-процес, доказування. Через це воно має найб. питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, та осіб, залучених до цієї діяльності. Нормат. регулювання і теор. дослідження проблем доказування посідають чільне місце в крим.-процес, праві, найважливішою складовою якого є доказове право, і в науці крим. процесу, де провідну роль відіграє теорія доказів (учення про докази). За своєю гносеол. суттю Д. у к. п. є різновидом люд. пізнання дійсності. Воно не є науковим, оскільки тут не ставиться мета пізнання закономірностей розвитку природи і сусп-ва, але в плані встановлення окр. фактів, явищ дійсності воно має багато спільного з наук, пізнанням, насамперед історичним. При Д. у к. п. як пізнавальній діяльності застосовуються (звичайно, з урахуванням його специфіки) всі закони і категорії діалект, і формальної логіки. Специфіка ж зумовлена передусім об'єктом, завданнями й засобами пізнання, колом його суб'єктів, процес, строками і процес, формою. Збирання доказів — це виявлення і фіксація у док-тах (переважно процесуальних) та додатках до них матеріальних та ідеальних (тих, що збереглись у свідомості людей) слідів злочину або ін. події як доказової інформації. Збирання проводиться шляхом допитів, очних ставок, пред'явлення для впізнання, огляду особи, виїмок, обшуків, слідчих експериментів, перевірки показань на місці, ексгумації трупа, призначення експертиз, одержання матеріальних об'єктів і документів від осіб, що беруть участь у справі, інших фіз. і юрид. осіб, витребування док-тів, вимоги про призначення ревізії, фіксації перебігу і результатів цих дій у процес, док-тах. Не допускається збирання доказів способами, не передбаченими законом. Докази, зібрані з порушенням конст. прав і свобод людини та вимог закону, не можуть бути покладені в основу обвинувачення. Всі зібрані докази підлягають всебічній, повній і об'єктивній перевірці. Вона полягає у дослідженні доказів з метою визначення належності до справи, достовірності, достатності для прийняття рішення, законності способів їх збирання шляхом аналізу кожного доказу окремо, зіставлення з ін. доказами, проведення повторних або нових слідчих і суд. дій. Належними є докази, які своїм змістом знаходяться у зв'язку з обставинами, що підлягають доказуванню. Допустимість доказів визначається законністю їх джерела, умов і способів їх одержання.

При збиранні й перевірці доказів дізнавач, слідчий, прокурор і суд як безпосередньо, так і з допомогою спеціалістів мають право застосовувати тех. засоби. Фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапи-су, плани, схеми, зліпки тошо приєднуються до протоколу відповідної слідчої або суд. дії. Суд, прокурор, слідчий, дізнавач, керуючись законом, оцінюють докази та їх джерела за своїм внутр. переконанням, яке грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи. При цьому жодні докази та їх джерела не мають наперед установленої доказової сили (ст. 67 Кримінально-процесуального кодексу України). Докази оцінюються з метою визначення їх належності до справи, допустимості, достовірності й достатності для вирішення як окр. питань, так і справи в цілому. Обов'язок Д. у к. п. лежить на дізнавачеві, слідчому, прокурорі, суді, і перекладати його на підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, їх захисників, потерпілого, позивача, відповідача, їх представників вони не мають права (ст. 22 КПК).

Предметом Д. у к. п. є сукупність обставин, які необхідно дослідити при провадженні дізнання, поперед, слідства і розгляді справи в суді: наявність чи відсутність передбаченого крим. законом злочину, час, місце, спосіб та ін. обставин и його вчинення; причини, з яких злочин не було доведено до кінця, якщо мали місце тільки замах на вчинення злочину або приготування до його вчинення; роль кожної особи у вчиненні груп, злочину; винність чи невинність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета злочину; вид, розмір і тяжкість шкоди, яку було чи могло бути заподіяно безпосередньо злочином; обставини, які обтяжують, пом'якшують чи виключають крим. відповідальність; обставини, які виключають чи зупиняють провадження у справі; обставини, які характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; розмір витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; безпосередні причини злочину та умови, що сприяли його вчиненню. Не потребують доказування обставини, що є загальновідомими та щодо яких є офіц. відомості. Загальновідомими вважаються обставини (факти), про які знає широке коло осіб, у т. ч. дізнавач, слідчий, прокурор і суд.

М. М. Михеєнко

 

Схожі за змістом слова та фрази