Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУДЕБНИК КАЗИМИРА IV 1468
   

СУДЕБНИК КАЗИМИРА IV 1468

- збірник права Великого князівства Литовського, укладений за правління вел. князя Казимира IV Ягеллончика (1440—92) і ухвалений на Віденському сеймі 29.ІІ 1468. Діяв на тер. Вел. князівства Литовського (в т. ч. на укр. землях, що входили до його складу) до запровадження першого Статуту Вел. князівства Литовського (1529). До С. К. IV 1468 увійшли норми «Руської Правди», звичаєвого права та ін. нормат. актів. Оригінал його не зберігся, є списки кін. 15 — 16 ст.

Судебник складається зі вступу і 25 артикулів (статей), в яких визначено систему судів, їхню компетенцію, а також вміщено норми крим. права і процесу та цив. права. Встановлювався порядок захисту прав на маєтності, визначався порядок досуд. провадження і суд. розгляду крим. та зем. справ, окреслювалися види покарань. Крим, відповідальність наставала з досягненням 7-річного віку. Виділялося 3 види крадіжок: дрібні, середні й великі. За дрібну крадіжку, вчинену вперше, застосовувалося покарання у вигляді штрафу, за середню і велику — смертна кара через повішення. Крім крадіжки, Судебник називав такі види злочинів, як розбій, грабунок, чаклунство.

Слідчі дії проводив сам потерпілий. Провадити слідство міг також воєвода, який мав право застосовувати до підозрюваних запобіж. захід — тримання у в'язниці. Збірник допускав застосування тортур щодо обвинувачених у крадіжці й чаклунстві. Норми Судебника були кроком уперед порівняно з «Руською Правдою» щодо індивідуальної відповідальності за вчинений злочин. У збірнику з'являється ідея рівності всіх верств населення перед законом у крим. справах. Так, якщо злочин скоєно з відома пана або сам пан брав у ньому участь і це було доказано, то пан ніс таку саму відповідальність, як і злодій. Осн. види покарань за Судебником — смертна кара через повішення або спалення, штраф. Екзекуцію проводив суддя (тіун, воєвода), потерпілий або його близькі. У збірнику є статті про підсудність госп. (княжих) людей судові намісників і тіунів, а панських і вотчинних людей — суду їхнього пана.

Літ.: Чубатий М. Огляд історії укр. права: Історія джерел та держ. права. Мюнхен—К., 1994; Лащенко Р. Лекції по історії укр. права. К., 1998.

В. А. Чехович.

СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

в Україні — складова частина судової системи д-ви, побудована за принципами територіальності та спеціалізації. Складається з: місцевих судів; апеляційних судів; Апеляційного суду України; Касаційного суду України; вищих спеціалізованих судів; Верховного Суду України. Єдність системи С. з. ю. забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів, єдиним статусом суддів, обов'язковістю для всіх суддів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням ВС України однакового застосування законів С. з. ю.; обов'язковістю виконання на тер. України судових рішень, єдиним порядком орг. забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Держ. бюджету України; вирішенням питань внутр. діяльності судів органами суддівського самоврядування (ст. 18 Закону «Про судоустрій України», 2002). Систему С. з. ю. становлять загальні та спеціаліз. суди окр. суд. юрисдикцій. Військ, суди належать до заг. судів і здійснюють правосуддя в ЗС України та ін. військ, формуваннях, утворених відповідно до закону. До діючих нині спеціаліз. судів належать госп. суди. Місцевими заг. судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військ, суди гарнізонів. Вони є судами першої інстанції і розглядають крим. та цив. справи, а також справи про адм. правопорушення. Апеляційними заг. судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АР Крим, військ, апеляц. суди регіонів та апеляц. суд ВМС України, а також Апеляц. суд України. В разі необхідності замість апеляц. суду області можуть утворюватися апеляц. заг. суди, тер. юрисдикція яких поширюється на кілька районів області. Касац. суд України розглядає справи в ка-сац. порядку, веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює суд. практику, надає метод, допомогу в застосуванні зак-ва судам нижчого рівня тощо. ВС України є найвищим суд. органом у системі С. з. ю. Він розглядає у касац. порядку рішення заг. судів у справах, віднесених до його підсудності; переглядає у порядку повтор, касації всі ін. справи, розглянуті С. з. ю. у касац. порядку; розглядає ін. справи, пов'язані з виключними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування зак-ва на основі узагальнення суд. практики та аналізу суд. статистики; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак держ. зради або ін. злочину; надає за зверненням ВР України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; звертається до КС України у випадках виникнення у С. з. ю. під час здійснення ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, ін. прав, актів, а також щодо офіц. тлумачення Конституції України та законів; у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнар. договорів України; представляє С. з. ю. у зносинах з судами іноз. держав та ін. С. з. ю. утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до Закону «Про судоустрій України» (ст. 20) за поданням міністра юстиції України, погодженим з Головою ВС України.

Я. Я. Андрушко, П. С. Берзін.

 

Схожі за змістом слова та фрази