Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОМИСЛОВІСТЬ
   

ПРОМИСЛОВІСТЬ

індустрія — провідна галузь нар. господарства, яка робить вирішальний вплив на рівень розвитку продуктивних сил суспільства; сукупність підприємств (фабрик, заводів, електростанцій, шахт, рудників тощо), на яких виробляють знаряддя праці та ін. продукцію як для самої П., гак і для інших галузей нар. господарства, а також видобувають сировину й паливо, виробляють енергію, заготовляють ліс, обробляють і переробляють продукцію, одержану в П. або в с. г. Пром-сть є основою розширеного відтворення сусп. виробн. В СРСР у П. створюється осн. частина нац. доходу і валового сусп. продукту. Від розвитку П. великою мірою залежить рівень всієї економіки країни, задоволення безпосередніх потреб населення. Соціалістична П.— основа зміцнення обороноздатності країни. За екон. призначенням і використанням продукції, її роллю в процесі відтворення П. поділяють на дві групи; виробн. засобів виробн. (група "А") і виробн. предметів споживання (група "Б"). За характером виробн. і предметами праці П. поділяють на добувну і обробну П. За класифікацією, прийнятою в СРСР, до П. (1981) входять 18 укрупнених галузей: електроенергетика (див. Електрифікація); паливна П.; чорна металургія; кольорова металургія; хім. і нафтохімічна П.- машинобудування і металообробка; лісова, деревообробна і целюлозно-паперова П.; буд. матеріалів П.; П. буд. конструкцій і деталей; скляна і фарфоро-фаянсова П.; легка П.; харчова П.; мікробіологічна П.; борошномельно-круп'яна і комбікормова П.; медична П.; поліграфічна П. та ін. галузі П. Всього в сучас. пром-сті СРСР виділяють понад 280 спеціалізованих галузей і виробництв.

П. як окрема галузь сусп. виробництва виникла з часів відокремлення ремесла від землеробства — другого великого сусп. поділу праці. Капіталістична П. зародилась в 14—15 ст. у країнах Зх. Європи і пройшла три стадії розвитку: проста капіталістична кооперація, капіталістична мануфактура, велика машинна індустрія. Перехід від мануфактури до великої машинної П. в кінці 18 — на поч. 19 ст. набув характеру промислового перевороту спочатку в Англії, а пізніше в ін. країнах Європи. Капіталістична П. в Росії, в т. ч. на Україні, розвивалась з поч. 18 ст. у вигляді мануфактур; пізніше, особливо після реформи 1861,— як машинна індустрія. В органічному зв'язку з ін. процесами соціально-екон. розвитку Росії цей процес всебічно висвітлив В. І. Ленін у праці "Розвиток капіталізму в Росії". На поч. 20 ст. за рівнем техніки і обсягом виробн. Росія значно поступалася перед розвинутими капіталістичними країнами, хоч перевищувала їх за концентрацією

П. Велика залежність від іноз. капіталу гальмувала розвиток нац. П Продуктивні сили розміщувались нераціонально — обробна П. була відірвана від джерел сировини, 3/4 її продукції вироблялось у чотирьох районах — Московському, Петербурзькому, Івановському та на Україні. В 1913 царська Росія в пром. виробництві світу посідала 5-е місце і виробляла пром. продукції у 8 раз менше, ніж США, прибл. в 3,5 раза менше, ніж Німеччина. Розвиток П. в дореволюц. Україні був тісно пов'язаний з усією капіталістичною економікою Росії. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. П. на Україні, особливо в Донецькому вуг. басейні, залізорудному Придніпров'ї, Харкові, Одесі, Києві, Луганську розвивалась швидше, ніж в ін. районах царської Росії. В. І. Ленін, аналізуючи розвиток капіталізму в Росії, показав, що "застосування машин до виробництва і збільшення кількості робітників ішло на Півдні значно швидше, ніж на Уралі" (Повне зібр. тв., т. З, с. 464); тут швидко зростали робітн. клас, нац. буржуазія, пром. міста. На Україні виникли одні з перших монополістичні об'єднаня загальнорос. значення: синдикат цукрозаводчиків (1887), "Продамет" у металург. пром-сті (1902), "Продвугілля" (1906) та ін. У великій П. України переважав іноз. капітал Німеччини, Франції, Бельгії, США, Англії, якому належало 70—80% паливно-металург. виробн., бл. 30% машинобудування. В 1913 на Україні видобуто 22 млн. т вугілля, або 78% його видобутку в Росії, вироблено 69% чавуну, 57% сталі, 40% паровозів, 52% с.-г. машин, 81% цукру-піску. Проте техніка виробн., як і в усій царській Росії, була низькою; переважаючим за обсягом виробн. було с. г., в якому зосереджувалось 80% усього населення. Велика Жовтн. соціалістич. революція докорінно змінила соціально-екон. умови, організацію і мету розвитку П. в СРСР. Для П., як і для всього нар. г-ва, характерним є планомірність, стабільний і безкризовий розвиток на основі держ. річних, п'ятирічних і довгострокових планів екон. і соціального розвитку. За роки відбудови та довоєнних п'ятирічок пром-сть СРСР було докорінно перебудовано; внаслідок індустріалізації вже напередодні 2-ї світової війни за обсягом пром. продукції СРСР вийшов на 1-е місце в Європі і 2-е у світі. В процесі індустріалізації було створено нові галузі, збудовано сотні нових підприємств, у т. ч. гігантів важкої П. в старих і нових районах; продукція П. 1940 перевищила рівень 1913 в 7,7 раза. Величезних втрат зазнала країна в роки Великої Вітчизн. війни 1941—45. Нім.-фашист. загарбники знищили бл. 32 тис. пром. підприємств, майже 60% потужностей по виробн. вугілля і металу та багато ін. Особливо великих руйнувань зазнала П. на тер. України. Було знищено понад 16 тис. пром. підприємств, у т. ч. шахти Донбасу, гіганти енергетики, металургії, хімії і машинобудування. В післявоєнний період пром-сть СРСР, було відбудовано і докорінно реконструйовано. В 1980 валова продукція П. порівняно з 1940 зросла в 21 раз. Розвиваючись в єдиному нар.-госп. комплексі СРСР, набагато зросла П. усіх союзних республік (порівняно з 1940): РРФСР— у 19 раз, УРСР — у 14 раз, Білоруської РСР — у 29 раз, Молд. РСР — у 51 раз, Каз. РСР — у 32 рази. В результаті послідовного курсу переважаючого розвитку важкої індустрії — основи всієї економіки в СРСР, у т. ч. і в УРСР, докорінно змінилось співвідношення між виробн. засобів виробництва і виробн. предметів споживання (табл.). В міру збільшення екон. потенціалу країни темпи зростання засобів виробн. і предметів споживання неухильно зростали. На 1981 — 85 рішеннями XXVI з'їзду КПРС передбачено більш високі темпи зростання продукції галузей групи "Б" (27—29%) порівняно з групою "А" (26—28%). Для пром-сті СРСР характерні високі й стабільні темпи розвитку, високий рівень тех. оснащення на основі електрифікації, механізації і автоматизації, зростання одиничних потужностей агрегатів, застосування передової технології виробн. і електронно-обчислювальної техніки. Це досягається постійним оновленням осн. фондів. За 70-і pp. осн. фонди П. зросли більш як у 2 рази і були оновлені за 1971—75 на 40%, за 1976—80 — на 36%. Фондоозброєність працюючих у П. зросла за 1970—80 в 1,9 раза. Ці та інші фактори сприяли неухильному зростанню продуктивності праці, яка за 1951— 80 зросла в 5,3 раза (в США — в 2,5, ФРН — в 3,6 раза, 1979). СРСР посідає 1-е місце у світі за видобутком вугілля, заліз. руди, виробн. сталі, мінеральних добрив, тракторів, цементу, вовняних тканин, тваринного масла, цукру-піску та ін.

Пром-сть СРСР характеризується високою концентрацією виробн. і прогресивними формами її сусп. організації (див. Спеціалізація виробництва, Комбінування виробництва, Кооперування виробництва). Ефективність П. залежить від її тер. організації. В розміщенні П. відбулися корінні зрушення — набули комплексного розвитку всі райони, створено нові пром. бази й центри на Сході, Півночі, в Серед. Азії і Казахстані. Ефективним у тер. організації П. є розвиток її у складі територіально-виробничих комплексів (TBK). Відповідно до рішень XXV і XXVI з'їздів КПРС успішно розвиваються Зх.-Сибірський, Братсько-Усть-Ілімський, Павлодар-Екібастузький, Оренбурзький, Нижньокамський та ін. TBK. У 1976—80 вони забезпечили в СРСР весь приріст видобутку нафти і газу, значну частину приросту виробн. електроенергії, видобутку заліз. руди, вугілля, виробн. вантажних автомобілів і тракторів. Важливе значення матиме передбачене XXVI з'їздом КПРС дальше формування TBK на базі Курської магнітної аномалії, на Пн.-Сх. Сибіру, а також Кансько-Ачинського, Саянського, Пд.-Якутського, Пд.-Таджицького та ін. Пром-сть УРСР є складовою частиною потужної індустрії Союзу PCP і розвивається в його єдиному нар.-госп. комплексі. За допомогою братніх народів СРСР на Україні створено високорозвинуту й багатогалузеву П., в якій гармонійно поєднуються великомасштабне виробн. важкої індустрії — потужний паливно-енергетичний комплекс, хімічна, маш.-буд. П. та ін. з розвинутим виробн. харчової і легкої індустрії, що входять до агропромислового комплексу УРСР. Важливу роль у розвитку П. республіки відіграють екон. взаємозв'язки з ін. республіками СРСР. В умовах планового г-ва на Україні створено потужну електроенергетику — збудовано великі ДРЕС, у т. ч. Вуглегірську, Запорізьку, Криворізьку та ін., що належать до найбільших в Європі, каскад ГЕС на Дніпрі, АЕС — Чорнобильську, Ровенську та ін. Розвинулись високомеханізовані і технічно оснащені кам'яновугільна, чорна й кольорова металургія, найбільша в Європі залізо- і марганцеворудна П.; створено хімічну П., багатогалузеве машинобудування і металообробку (в т. ч. важке машинобудування, електротех., автомобілебудування, літакобудування, тракторо-, верстатобудування, приладобудування, с.-г. машинобудування, радіотех., електронну, засобів автоматизації і обчислювальної техніки та ін. галузі). УРСР виробляє бл. 1/5 пром. продукції СРСР і виділяється виробн. кам'яновугільної (понад 200 млн. т), залізо- і марганцеворудної, металургійної та цукрової продукції. В 1980 валова продукція всієї П. республіки зросла проти 1940 в 14 раз (електроенергетика — у 24 рази, машинобудування і металооброб. — в 57 раз, хімічна і нафтохім.— в 47 раз). Комплексно розвиваються старі індустріальні райони — Донбас, Придніпров'я, Причорномор'я, створено нові пром. центри на Київщині (найбільший центр — столиця УРСР Київ), Полтавщині, Харківщині, Дніпропетровщині, в пн. і пд. областях і особливо в зх., возз'єднаних з УРСР 1940— 45. Найбільшим індустріальним центром у зх. областях став Львів; розвинулась П. в Івано-Франківську, Луцьку, Ровно, Чернівцях, Ужгороді, Мукачевому та ін., тут створено паливно-енерг. базу (Львівсько-Волинський вуг. басейн, потужні ГЕС), велику маш.-буд., гірничо хімічну, легку, харчову та ін. галузі. Виробничі осн. фонди в П. республіки за 1970— 80 зросли в 2,0 раза, продуктивність праці на 45%. У 80-х рр. в УРСР, як і в ін. республіках, здійснюється велике пром. буд-во. Рішеннями XXVI з'їзду КПРС на 1981—85 і на період до 1990 передбачено дальше вдосконалення структури сусп. виробн., в т. ч. і П., випереджаюче зростання галузей, що забезпечують тех. прогрес, — енергетики, металургії, маш.-буд., хімії; визначено, що найважливішим завданням П. є повніше задоволення потреб нар. г-ва в засобах виробн., а населення — в товарах нар. споживання, інтенсифікація виробн., підвищення якості продукції. Для розв'язання цих завдань передбачено в СРСР збільшити пром. продукцію 1981— 85 на 26—28%, підвищити продуктивність праці на 23—25%, одержати за рахунок цього понад 90% приросту продукції, вдосконалювати структуру, показники, форми й метод и економіки та організації П. В УРСР обсяг виробн. пром. продукції має збільшитись на 20— 23% , створюватимуться нові енерг. центри на основі АЕС, випереджаючими темпами розвиватимуться енерг. і хім. машинобудування, приладобудування, виробн. машин для тваринництва й кормовиробництва, всі галузі агропромислового комплексу відповідно до рішень Травневого пленуму ЦК КПРС 1982 щодо здійснення Продовольчої програми СРСР на період до 1990 року.

Високі темпи росту П. в СРСР та ін. соціалістичних країнах піднесли їхню частку у світовому пром. виробн. В 1917 вона становила менше як 3%, 1937 — менше як 10%, 1950 — прибл. 20%, 1980 — понад 40%. Середньорічні темпи приросту П. соціалістичних країн за 1971—80 становили 7,2%, інших — 3,5%, у т. ч. розвинутих капіталістичних країн — 3,2%. Особливо швидко розвивається П. у країнах — членах Ради Економічної Взаємодопомоги. Цьому сприяє соціалістична економічна інтеграція. П. в капіталістичних країнах розвивається нерівномірно. Для неї характерні нестійкість розвитку, чергування піднесень і спадів, криз і депресій, хронічне недовантаження підприємств і безробіття, що особливо проявляються в період загальної кризи капіталізму. Розвинуті капіталістичні країни виробляють бл. 85% пром. продукції всього капіталістич. світу, в т. ч. США — 37%, капіталістичні країни Зх. Европи — 31,7%, Японія — 9,7% (1980). Незважаючи на величезні можливості, що їх створює науково-технічна революція, середньорічні темпи приросту пром. виробн. розвинутих капіталістичних країн 1951—80 майже вдвоє нижчі, ніж у соціалістичних країнах. Для П. капіталістичних країн після 2-ї світової війни характерні створення міжнар. монополій і розвиток галузей, пов'язаних з воєнно-промисловими комплексами. Країни, що розвиваються, колишні колонії, які здобули політ. незалежність в основному після 2-ї світової війни, виробляють лише 15% пром. продукції несоціалістичного світу. Після ліквідації колоніальної системи в цих країнах почалося зростання пром. виробн., але воно відбувається дуже повільно, особливо враховуючи високі темпи зростання чисельності населення в них. В Азії, Африці, Лат. Америці поряд з країнами з відносно розвинутою П. (Індія, Мексіка, Бразілія) є країни, де П. лише зароджується. Індустріалізація країн, що розвиваються, має вирішальне значення в розвитку нац. економіки, в боротьбі з неоколоніалізмом, монополіями імперіалістичних д-в і досягненні екон. незалежності. Див. також статті про окремі союзні республіки, країни, про галузі промисловості СРСР, а також розділ Промисловість у томі Українська Радянська Соціалістична Республіка. Літ.: Маркс К. Капітал, т. 1. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 23; Левін В. І- Повне зібрання творів: т. 3. Розвиток капіталізму в Росії; т. 27. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Матеріали XXVI з'їзду Комуністичної партії України. К., 1981; Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні, ч. 1 — 3. К., 1959—66; Корецький Л. М., Паламарчук М. М. Географія промисловості Української РСР. К., 1967; Пробст А. Е. Вопросы размещения социалистической промышленности. М., 1971; Лившиц Р. С. Эффективность концентрации производства в промышленности СССР. М., 1971; Экономика промышленного производства. М., 1973; Бем I. С, Демідіон В. О. Пробблеми розвитку і розміщення машинобудування та металообробки в Українській РСР. К., 1977; Развитые капиталистические страны. Социально-экономический справочник. М., 1979: Народное хозяйство СССР в 1980 году. Статистический ежегодник. М., 1981; Народне господарство Української РСР в 1980 році. Статистичний щорічник. К.. 1981.

Л. М. Корецький

Промисловість - leksika.com.uaПромисловість - leksika.com.uaПромисловість - leksika.com.uaПромисловість - leksika.com.uaПромисловість - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази