Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОГЛЯД У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
   

ОГЛЯД У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

- процесуальна дія органу дізнання, слідчого, суду, в ході якої за участю вказаних у законі осіб виявляються, безпосередньо сприймаються, оцінюються і фіксуються стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів, пов'язаних з подією, яка розслідується або щодо якої проводиться суд. розгляд з метою отримання факт, даних і з'ясування обставин, що мають значення для встановлення істини в кримінальній справі. Чинне крим.-процес, зак-во України передбачає проведення огляду до порушення крим. справи (ст. 190, 191, 192 КПК України), який у л-рі називають слідчим оглядом, і в стадії суд. розгляду (ст. 313—315 КПК), що проводиться складом суду. За положеннями ст. 190—192 порядок проведення слідчого огляду має три гол. ознаки: виявлення слідів злочину та ін. речових доказів; з'ясування обстановки злочину, а також ін. обставин, що мають значення для справи; фіксація усього виявленого в тому вигляді, в якому воно спостерігалося у момент огляду. Виявлення полягає в активних діях органів крим. процесу, які відшукують і встановлюють на місці події, місцевості, у приміщенні, на предметах, на тілі людини (живої чи мертвої), у док-тах і слідах фактичні дані, пов'язані з розслідуваною подією, що мають значення для справи. Учасниками слідчої дії застосовується метод безпосереднього спостереження, тобто за допомогою органів зору, нюху, слуху та ін. Використання н.-т. засобів і прийомів, розроблених криміналістикою, а також суд. медициною, суд. хімією, суд. біологією тощо, участь спеціалістів значно розширюють пізнавальні можливості даної слідчої дії. Для поглибленого вивчення об'єктів О. у к. п. широко використовуються лог. методи та ін. пізнавальні прийоми, зокрема аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія тощо, характерні для всього процесу пізнання. Крім того, застосовуються загальнонаук. методи різних галузей знання (напр., вимірювання, опис, обчислення, порівняння, експеримент). Фіксація всього виявленого полягає у правильному і повному, всебічному та об'єктивному відображенні у протоколі огляду послідовності всіх дій. Зафіксовані в протоколі властивості й ознаки об'єктів набувають доказового значення. Крім протоколів, фіксація здійснюється також фотографуванням, кінозйомкою, відеозаписом, викреслюванням планів та схем, закріпленням слідів за допомогою виготовлення зліпків і відбитків, а також вилучення і збереження виявлених слідів, предметів та ін. об'єктів. Підставою для проведення О. у к. п. є наявність в органів розслідування чи суду факт.

даних, з якими закон пов'язує необхідність і можливість проведення огляду для досягнення його мети. Особливості процес, порядку проведення слідчого огляду передбачені ст. 190—192. Так, під час О. у к. п. на стадії досуд. розслідування обов'язково повинні бути присутніми не менше двох понятих. Слідчий має право залучити до участі в огляді спеціалістів, не зацікавлених у результатах справи, а також обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, у передбачених законом випадках може бути присутній захисник. Особливості процес, порядку О. у к. п. на стадії суд. розгляду зафіксовані в ст. 313—315. Так, про проведення О. у к. п. суд виносить ухвалу, а суддя — постанову. Огляд реч. доказів належить до обов'язкових дій суду. Реч. докази мають бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам суд. розгляду, а коли це необхідно, — свідкам і експертам. Огляд реч. доказів, які не можна доставити в суд. засідання, проводиться у разі необхідності на місці їх знаходження (ст. 313).

Док-ти, що є доказами у справі, повинні бути оглянуті або оголошені в суд. засіданні. Ці дії можуть провадитися як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників суд. розгляду в будь-який момент суд. слідства (ст. 314). Суд, визнавши за необхідне оглянути місце події, проводить огляд за участю прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цив. позивача, цив. відповідача та їх представників, а також коли цього вимагають обставини справи, й за участю свідків і експертів. Прибувши на місце огляду, головуючий оголошує суд. засідання продовженим, і суд приступає до огляду. При цьому підсудному, свідкам, потерпілому та експертам можуть бути поставлені у зв'язку з оглядом запитання. Обвинувач, підсудний, його захисник та ін. учасники суд. розгляду мають право при огляді звернути увагу суду на все те, що, на їх думку, може сприяти з'ясуванню обставин справи. Про проведення огляду та його результати зазначається у протоколі судового засідання (ст. 315).

Відповідно до ст. 190 КПК розрізняють такі види О. у к. п.: огляд місця події, огляд місцевості, огляд предметів і док-тів трупа, огляд житла чи ін. володіння особи. Під оглядом місця події слід розуміти слідчу або судову дію, у ході якої органи розслідування чи суду разом з вказаними в законі особами безпосередню сприймають, досліджують, фіксують і оцінюють стан, ознаки та властивості матеріальних об'єктів, що знаходяться на місцевості або в приміщенні, з метою виявлення слідів, з'ясування обстановки і всіх обставин, які мають значення для встановлення істини у справі. Огляд місця події у невідклад. випадках може бути проведений до порушення крим. справи, оскільки невчасне його проведення уможливлює втрату важливих доказів. У цих випадках, за наявності підстав, крим. справа порушується негайно після огляду місця події (ст. 190). Місцем події може бути ділянка суші, вод. поверхні чи дна водосховища, приміщення, в якому вчинено злочин або виявлено його матеріальні наслідки. Можуть бути також рухомі місця події: залізничні і трамвайні вагони, автобуси, автомашини, мор. й річкові судна та ін. За одним злочином може бути кілька місць події. Метою огляду місця події є: безпосереднє вивчення обстановки місця події для з'ясування характеру і обставин події, що розглядається; виявлення, збирання, закріплення, попереднє дослідження й оцінка слідів та ін. предметів і док-тів, що можуть мати доказове значення; отримання інформації для висунення і перевірки версій; отримання даних для організації і проведення операт.-розшук, заходів; виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню розслідуваної події. Завдання, що вирішуються у ході огляду місця події з кожного злочину, багатогранні й специфічні. Можна визначити лише типові завдання, які вирішуються під час огляду. До них слід віднести такі: мав місце злочин чи ні в даному випадку; вчинено злочин у тому місці, де проводиться огляд, чи ні; скільки було осіб на місці події, хто конкретно, їхні типові ознаки; яку мету мали учасники події; протягом якого часу вони перебували на місці події; коли відбулася подія; які предмети залишив злочинець на місці події; які сліди могли залишитися на тілі злочинця, його одежі; хто і звідки міг спостерігати або чути те, що відбувалося на місці події, та ін. Для участі в огляді місця події можуть бути запрошені спеціалісти, не заінтересовані в результатах справи. В необхід. випадках особа, яка проводить огляд, здійснює вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також, по можливості, фотографує їх. За існуючою практикою огляд місця події у крим. процесі найчастіше проводиться слідчо-операт. групою. У криміналіст, аспекті діяльність по огляду місця події поділяється на три етапи: 1) підготовчий, який включає дві стадії — дії, пов'язані з виїздом на місце події, і дії на місці події до початку власне огляду; 2) робочий або дослідницький, який поділяється на заг. і докладний огляд; 3) заключний (підбиття підсумків огляду, складання необхідної документації, вирішення питань про вилучення з місця події об'єктів тощо). За результатами огляду місця події складається протокол (ст. 85), в якому описується все, що виявлено, в послідовності, в якій це відбувалося. До протоколу додаються відповідні плани, креслення, фотознімки тощо. О. у к. п. місцевості й приміщення поза межами місця події як види огляду передбачені ч. 1 ст. 190. їх мета — виявлення факт, даних, які мають значення для правильного вирішення крим. справи. Це можуть бути підтвердження чи спростування алібі обвинуваченого або підозрюваного; встановлення деталей, які згадуються у показаннях свідків чи ін. учасників процесу; перевірка й оцінка результатів слідчих дій та ін. Цри огляді місцевості оглядається певна ділянка землі, на якій можуть бути характерні ознаки рельєфу, певні види насаджень та ін.

Огляд житла чи ін. володіння особи проводиться лише мотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. Постанова судді оскарженню не підлягає. У невідклад. випадках, пов'язаних із врятуванням житла людей та майна чи з безпосеред. переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письм. згодою володільця огляд житла чи ін. володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Для проведення у невідклад. випадках огляду місця події в житлі чи ін. володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само в разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідклад. огляду місця події, рішення суду непотрібне. При проведенні у невідклад. випадках огляду житла чи ін. володіння особи слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи ін. володіння особи та його наслідки прокурору, який здійснює нагляд за досуд. слідством. О. у к. п. предметів і док-тів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та ін. особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, — за місцем провадження у справі (ч. 5 ст. 191). Тому виникає потреба у проведенні огляду як окр. слідчої дії у кабінеті слідчого. Огляд предметів і док-тів із застосуванням н.-т. засобів в умовах спокійної обстановки, зосередженості дає змогу глибше вивчити стан, властивості, ідентифікац. ознаки слідів, предметів, всебічно оцінити їх у системі доказових мат-лів у крим. справі. До О. у к. п. предметів належить також і огляд тварин для виявлення ушкоджень, завданих їм внаслідок злочин, дій, ознак, що підтверджують їх належність власникам, та ін. Слідчий проводить також огляд док-тів, які можуть бути реч. доказами. При цьому вивчаються реквізити, форма, зміст, мат-ли, з яких вони виготовлені, ознаки їх підробки, з'ясовується необхідність призначення експертизи.Огляд предметів і док-тів проводиться згідно зі ст. 190. Речові докази і док-ти оглядаються судом (ст. 313, 314). О. у к. п. трупа проводиться як на місці події (вбивства чи переховування), так і за його межами (напр., у лікарні). Це самост. вид огляду. Якщо труп виявлено на місці події, то в протоколі необхідно виокремити опис огляду трупа від огляду всієї обстановки. Складається протокол огляду місця події й огляду трупа. Якщо труп знаходиться у лікарні, морзі, квартирі, то огляду підлягають тільки труп і предмети при ньому (одяг, взуття, док-ти). В усіх випадках зовн. огляду трупа ставиться завдання встановити обставини і причини смерті — чи мали місце вбивство, самогубство, нещасний випадок; виявити способи вчинення і приховування злочину проти життя; встановити особу потерпілого та обставини, що сприяли його смерті, хто й з яких мотивів завдав смерть потерпілому чи довів його до самогубства. Відповідно до ст. 192 зовн. огляд трупа слідчий проводить за участю суд.-мед. експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати суд.-мед. експерта, запрошується ін. лікар. Якщо виникає необхідність в ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яка затверджується прокурором. Ексгумація відбувається в присутності слідчого, суд.-мед. експерта і двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи.

Літ.: Колмаков В. П. Следств. осмотр. М., 1969; Осмотр места происшествия. М., 1982; Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. Наук.-практ. коментар Крим,-процес. кодексу України. К., 1999.

М. Є. Шумило.

 

Схожі за змістом слова та фрази