Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАНЦЕВ
   

МАНЦЕВ

Василь Миколайович [20.ІІ(4.ІІІ) 1889, с. Новорождественське, тепер Раменсько-го р-ну Московської обл. — 19.VIII 1938] — рад. держ. і парт. діяч. Навч. на екон. відділенні юрид. ф-ту Моск. ун-ту. З 1906 — секретар Моск. обл. бюро РСДРП. Неодноразово арештовувався. 1911 засланий на 3 роки до Вологод. губ., але невдовзі втік звідти і виїхав до Парижа, де навчався у біль-шов. парт, школі. Жив у Греноблі, Відні та Кракові. 1913 нелегально повернувся до Росії. У серпні 1914 під загрозою звинувачення у дезертирстві здався владі. Відбував заслання у м. Яренську (тепер Архангельська обл.). 1916 призваний на військ, службу. Під час Лют. революції 1917 — голова Ростов, ради солд. депутатів (Ярослав, губ.), очолював місц. більшов. орг-цію. Згодом — секретар Моск. обл. бюро РСДРП(б). Під час Жовт. революції 1917 — організатор збройного повстання в Ярослав, і Рязан. губерніях. Від травня 1918 працював у Вищій раді нар. г-ва (ВРНГ) РСФРР, а з вересня того ж року — в органах Всерос. надзв. комісії. Від грудня 1919 керував управлінням надзв. комісій та особливих відділів України при Всеукр. рев. к-ті, яке в березні 1920 було реорганізоване в Центр, управління надзв. комісій по б-бі з контрреволюцією, спекуляцією та служб, злочинами при РНК УСРР, а в березні 1921 пе-ретв. на Всеукр. надзв. комісію. Із січня 1919 — нач. особливого відділу, а в лютому — травні 1920 — нач. тилу Пд. фронту Черв, армії. З 1922 — голова ДПУ УСРР, водночас — нарком внутр. справ республіки. Був прихильником законності у слідчій і оперативно-розшуковій діяльності. В кін. серпня 1923 М. відкликано до Москви, де його призначили членом колегії наркомату РСІ. Згодом — член президії і керівник ряду підрозділів ВРНГ СРСР, голова її арбітраж, комісії. З 1927 — ректор Академії підвищення кваліфікації адм.-командного складу пром-сті («Промакадемії»). З лист. 1930 — заст. наркома фінансів РСФРР, з грудня 1934—голова Всесоюз. ради фіз. культури при ЦВК СРСР, з 1936 — голова Всесоюз. к-ту фізкультури і спорту при РНК СРСР. з липня 1936 — заст. голови ВС РСФРР. Обирався членом ЦВК СРСР 7-го скликання. У серпні 1937 звільнений з посади. Заарештований 22.X 1937 за звинуваченням у контррев. діяльності. Засуджений до вищої міри покарання. Реабілітований.

І. Б. Усенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази