Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ УСРР 1919
   

КОНСТИТУЦІЯ УСРР 1919

- осн. закон Укр. Соц. Рад. Республіки, затв. 3-м Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів 10.ІІІ 1919 і прийнятий в остаточній ред. ВЦВК 14.ІІІ 1919. УСРР було визначено як організацію диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбідні-шого селянства над їхніми споконвіч. експлуататорами — капіталістами і поміщиками. Диктатура мала забезпечити перехід від бурж. ладу до соціалізму, після чого вона, а за нею і д-ва мали зникнути, поступившись місцем вільним формам співжиття. Проголошувалися скасування приват, власності, влада роб. класу, свобода слова, зібрань і союзів тільки для труд, народу. Збройний захист завоювань соц. революції теж було покладено на трудящих країни. Рад. Україна заявляла про братерську солідарність з усіма рад. республіками і про свою готовність увійти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки. За Конституцією влада трудящих здійснювалася радами роб., сел. та червоноармійських депутатів, її центр, органами були Всеукр. з'їзд рад, ВУЦВК та РНК. У їхній компетенції були всі питання загальнодерж. значення, тобто затвердження, зміни й доповнення до Конституції, встановлення і зміна кордонів, зносини з іноз. д-вами, оголошення війни та укладення миру, вироблення основ організації ЗС, внутр. політика, цив., крим. і процесуальне зак-во, вироблення основ соц. будівництва у галузі нар. г-ва, відання грош. системою і організація фін. г-ва республіки. З'їзди мали скликатися не рідше як двічі на рік. До виключної компетенції ВУЦВК було віднесено формування РНК, питання про кордони, зовн. відносини, ЗС, визначення напрямів розвитку нар. г-ва та ін. РНК мала складатися з голови і нар. комісарів — завідувачів особливими відділами ВУЦВК і діяти за повноваженнями, наданими їй ВУЦВК. На місцях органами рад. влади вважалися з'їзди губ., пов. та волосних рад, міські й сільс. ради та створені ними виконкоми. Право обирати і бути обраними до рад мали незалежно від віросповідання, національності і статі гр-ни УСРР, яким виповнилося 18 років (робітники, селяни, домогосподарки, солдати, матроси, непрацездатні). Позбавлялися цього права ті, що використовували найману працю, жили на нетруд. доходи, приватні торговці, торг, та комерц. посередники, ченці й служителі церкви та реліг. культів, кол. поліцейські й жандарми, а також засуджені, душевнохворі й божевільні. До Конституції окр. розділом увійшов пристосований до УСРР текст Декларації прав трудящого та експлуатованого народу 1918. Вона закріплювала принципи повновладдя трудящих, скасовувала приватну власність і експлуатацію людини людиною, запроваджувала роб. контроль, націоналізацію пром-сті, тр-ту, банків, труд, повинність, федерат, устрій рад. д-ви на принципах вільного самовизначення націй. Згодом до К. УСРР 1919 було внесено значні зміни, особливо після утворення СРСР, а 15.У 1929 її замінила нова Конституція УСРР.

Літ.: Конституція Укр. Соц. Рад. Респуб ліки. К., 1919; Стоян П. К. Перша Конституція Укр. РСР. «Наукові зап. Ін-ту історії АН УРСР», 1953, № 5; Укр. парламентаризм: минуле і сучасне. К., 1999.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази